Музей Майдану планує відкрити бібліотеку та фондосховище

Національний музей Революції Гідності, який гостро потребує приміщення, відкриє у 2020 році бібліотеку та фондосховище.

Про це заявив генеральний директор музею Ігор Пошивайло під час оприлюднення звіту про діяльність інституції за 2019 рік, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 
Джерело: Музейний простір

"У нас в колекції понад 4 тисячі предметів, які у стані опрацювання. Приємним досягненням минулого року було те, що нарешті за 4 роки діяльності ми спромоглися на приміщення під фондосховище.

Цього року ми його відкриємо і створимо там умови для відповідного зберігання, опрацювання і консервування нашої колекції. Це всього 300 метрів, але на цьому етапі для нас достатньо", - зазначив Пошивайло.

Він уточнив, що команда музею на сьогодні складається з 10 осіб – це 10 напрямків, 10 відділів.

"Цього року ми відкриваємо науково-бібліотечний ресурс на вулиці Липській, 16. Там буде розміщена бібліотека Майдану, доповнена науковою бібліотекою. І ми матимемо інформаційний ресурс, де всі бажаючі зможуть працювати з нашими архівами.

Ми маємо великий попит, до нас приходять учасники Революції гідності, зокрема постраждалі, поранені. Вони системно працюють з нашим фотоархівом, знаходячи докази для слідчих дій", - поінформував генеральний директор.

Він нагадав, що на Алеї Героїв Небесної сотні поки що тривають слідчі дії, на територію, де заплановано будівництво музею, накладено арешт, тому це відкладається на невизначений час. Проте колектив має 6 точок приміщень.

"Звичайно, що нам складно втілювати наші завдання в умовах, коли ми не маємо свого фізичного простору. І саме тому урядом України було ініційовано і проведено міжнародний архітектурний конкурс, що передбачав створення двох фізичних просторів — меморіального і музейного.

В музейному ми бачили третю складову — Дім свободи, який сьогодні ми досить активно апробовуємо на існуючих орендованих площах, зокрема у Будинку профспілок. Для нас він дуже важливий, це своєрідний прототип майбутнього музею", - сказав Пошивайло.


Відзначимо, що Інформаційно-виставковий центр у Будинку профспілок, який відкрито трохи більше як рік тому, за час роботи відвідали понад 11 тисяч осіб, з них більше 10% - іноземці.

Також керівник музею додав, що 2019 року на місці закинутого котловану, яке визначено під будівництво музею, відкрито виставково-освітній простір "М³: Майдан – Меморіал – Музей".

"Ми сподіваємось, що в теплу пору року цей масштабний проєкт отримає друге життя", - підкреслив Пошивайло.

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"