До музеїв Генуї можна вигідно потрапити з квитком на поїзд

Муніципалітет Генуї і Trenitalia підписали угоду, за якою відвідати музеї міста зі знижкою можна за наявності квитка на поїзд.

Таким чином влада хоче підтримати інтерес туристів до міста, пише 34travel з посиланням на visitgenoa.it.

 

"Знижку пропонують за квитки на регіональні та міжрегіональні поїзди Trenitalia. Особливо вигідно це для тих, хто подорожує всередині міста. Наприклад, квиток з головного вокзалу до паркової зони Nervi коштує 1,30 євро, а знижки на квитки в музеї сягають 2 євро", – йдеться в повідомленні.

Тепер потрапити до Музейного комплексу Страда Нуово можна за 7 євро замість 9 євро, до Фортеці капітана Альбертіс – за 4,5 євро замість 6 євро.

В акції також беруть участь Музей мистецтв Сходу, Міський музей природної історії, Музей Рісорджіменто (будинок, де народився італійський політик Джузеппе Мадзіні), Археологічний музей Лігурії, Військово-морський музей, Будинок Колумба, Музей Ракколта Фругоне (один з музеїв в парку Nervi з колекцією творів сучасного мистецтва).

Квитки в них продаватимуть за 3 євро замість 5 євро.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.