Звернення колективу історичного факультету КНУ ім. Шевченка щодо депутата Брагара

1 лютого до студії одного з телеканалів зателефонувала жінка і запитала політиків, як їй прожити на пенсію розміром у 2 тисячі гривень при високих цінах на комунальні послуги. Одним із гостей був нардеп від "Слуги народу" Євгеній Брагар. У відповідь на питання пенсіонерки він запропонував їй продати собаку "елітної породи" і спокійно заплатити за комуналку.

"Історична правда" публікує звернення колективу історичного факультету КНУ ім. Шевченка щодо депутата Брагара. Звернення розміщене на веб-сторінці факультету.

 

"Останніми днями в інформаційному просторі нашої держави не сходить з вуст обговорення одіозних висловлювань та дій колишнього аспіранта і випускника історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, народного депутата Євгена Брагара.

Чимало громадян справедливо обурюється з приводу того, "як така людина могла навчатися у провідному університеті", "як його виховували" тощо.

Не відкидаючи відповідальності за поведінку обраного народом представника найвищого законодавчого органу, підкреслюємо, що в університеті навчають всіх однаковим цінностям: любові до свого народу і країни, справедливості, зваженості й толерантності в діях та коректності у висловлюваннях.

Проте, на жаль, далеко не всі однаково засвоюють отриману науку. Хтось із випускників університету (як Василь Симоненко, В'ячеслав Чорновіл, Валерій Марченко та десятки інших) пішли на "ешафот" заради порятунку свого народу, а хтось служив та служить "іншим богам", сповідує протилежні ідеали.

На жаль, ми не завжди здатні проникнути в уми і душі наших діючих студентів, а, тим більше, колишніх вихованців. Не можемо відгородити їх від нездорових суспільно-політичних впливів, від глобального інформаційного простору.

Але ми можемо всіх твердо запевнити, що робитимемо все від нас залежне для того, аби патріотів і гідних громадян в Україні було якомога більше" - йдеться у зверненні.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.