Що буде із закритим Будинком учителя — Кличко розповів про майбутнє будівлі

Столична влада готує проєкт з реконструкції Будинку учителя.

Про це сказав мер Києва Віталій Кличко під час засідання Київради, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Ми були вимушені закрити Будинок вчителя. Йому більше 100 років, жодного разу реконструкції не було, там дерев'яне перекриття. Будинок знаходиться в аварійному стані. Експерти кажуть, що обов'язково там має бути реконструкція.

Зараз розробляється проєкт. Як тільки буде проєкт, ми зможемо сказати кошторис. Це буде непроста реконструкція і реставрація будинку", - зазначив Кличко.

За його словами, орієнтовна вартість – близько мільярда гривень, однак точні цифри можна буде назвати, коли буде готовий проєкт реконструкції.


Споруда Київського міського будинку вчителя є пам'яткою архітектури, історії, культури, історичного середовища національного значення, яку було побудовано 1910-1911 роках.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.