Мінкульт вважає недоцільним передачу останків Миколи Кузнєцова у Росію

Міністерство культури, молоді та спорту України вважає недоцільною ексгумацію останків агента НКВД Миколи Кузнєцова та передачу їх у Росію. Родичі хочуть перепоховати агента у Єкатеринбурзі.

Про це йдеться у відповіді Мінкультури на офіційний лист Львівської міської ради, яку оприлюднив 10 березня заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко, повідомляє Zaxid.net

Могила Миколи Кузнєцова у Львові
Могила Миколи Кузнєцова у Львові

У листі Мінкультури, зокрема, зазначається, що в умовах війни з Росією передача останків Миколи Кузнєцова може мати негативні наслідки.

"В умовах російсько-української війни, яка триває, будь-які офіційні контакти з державою-агресором, у тому числі пов'язані з історичним минулим, є небажаним, оскільки можуть мати негативні суспільно-політичні наслідки.

Тому розгляд питання ексгумації і передачі Російській Федерації останків Миколи Кузнєцова на даний час є недоцільним і передчасним", – йдеться в офіційному листі Міністерства культури.

 

Нагадуємо, що останки Кузнєцова планували передати його племінниці Маргариті Брюхановій. Родичі хочуть перепоховати агента НКВД у Єкатеринбурзі. Однак Львівська міська рада відмовилась віддавати родичам Кузнєцова його останки.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.