Путін назвав нісенітницею слова Зеленського про звільнення Аушвіца українцями

Президент Росії Володимир Путін назвав заяву президента України Володимира Зеленського про роль українців у визволенні концтабору Аушвіц "нісенітницею, обумовленою поточною політичною кон'юнктурою".

Про це повідомляє Українська правда із посиланням на інтерв'ю Путіна ТАСС.

 

"Ми ж розуміємо, що це нісенітниця. Ми розуміємо, що все це – кон'юнктура сьогоднішнього дня.

Я знаю, що відбувається в серцях у людей, які воювали з нацизмом зі зброєю в руках. Для них це плювок" – заявив Путін.

На думку Путіна, при цьому люди в Україні "бояться розкрити рота" у відповідь на такі заяви, "тому що відразу переслідування почнеться".

Він також припустив, що Зеленський дозволяє собі такі висловлювання, тому що йому "хочеться бути таким благообразним для чинного сьогодні керівництва Польщі, яке здійснює, на мій погляд, дуже велику помилку".

Путін зазначив, що спокійно поставився до того, що влада Польщі не покликали його на заходи в пам'ять про звільнення Аушвіца.


Нагадуємо, що 26 cічня президент України Володимир Зеленський, виступаючи з промовою на заходах в Польщі на честь 75-ї річниці визволення в'язнів концтабору Аушвіц-Біркенау (Освенцим), згадав командира танка Т-34 Ігоря Побірченка, який разом з екіпажем першим розбив ворота концтабору Аушвіц, і солдатів ударного батальйону 100-ї Львівської дивізії, які увійшли в табір під керівництвом полтавчанина єврейського походження Анатолія Шапіро та які разом з бійцями 322-ї дивізії Першого українського фронту звільняли табір.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.