У Києві десятки історичних будинків – на межі руйнації. ФОТО

За обслуговування та утримання споруд відповідають їх балансоутримувачі, але більшість небезпечних будинків – у комунальній власності.

Про це повідомляє видання Delo.

 
Будинок Міллера розселили давним-давно і вилучили з переліку пам'яток
Фото: Wikipedia

"Станом на 1 січня 2020 року в Києві нараховується 108 будинків, непридатних для проживання", - повідомив департамент житлово-комунальної інфраструктури управління житлово-комунальної політики КМДА.

 

"Зі 108 житлових будівель, що несуть потенційну небезпеку для життя людей, лише 3 визнано аварійними, тобто такими, що підлягають негайному знесенню і мешканці яких давно розселені.

Найбільша кількість непридатних для життя споруд в історичних районах Києва — Подільському (34 будинки) та Шевченківському (25), а найменша в Печерському — всього один будинок", - йдеться у повідомленні.

Стара житлова забудова на Подолі ззовні виглядає непогано, але внутрішні комунікації в багатьох будинках зношені
Стара житлова забудова на Подолі ззовні виглядає непогано, але внутрішні комунікації в багатьох будинках зношені
Фото: ЛУН

Зазначається, що у Голосіївському та Солом"янському районах – по 15 таких будівель. В Оболонському районі непридатними для проживання визнали 13 будівель, у Святошинському районі — 5.

На Дмитрівській 7 житлових флігелів столітньої давнини на межі руйнації
На Дмитрівській 7 житлових флігелів столітньої давнини на межі руйнації
Фото: Livejournal

"Окрім будівель, що мають історичну цінність, в Києві потенційно небезпечними є й окремі садиби в приватному секторі столиці. Наприклад, у Голосіївському та Солом'янському районі страждають будинки, що розташовані на зсувонебезпечних схилах.

Особливо критична ситуація в Саперно-Слобідському провулку в Голосіївському районі. Там потенційно небезпечними є 7 будинків парної сторони провулку — № 6, 8, 22, 26, 28, 32, 34, а на Солом'янці зазнали екологічного лиха одразу 5 будинків на вулиці Академіка Потебні — №14,16,18, 20, 22, 24.

Проблема зсувів ґрунтів у цих двох районах Києва триває вже багато років. В планах КМДА на найближчі роки – побудова протизсувних споруд у Солом'янському районі, але скільки мільйонів гривень коштуватимуть ці роботи – достеменно невідомо", - додають у виданні.

Модерний будинок на Полтавській, 12 доживає свої останні роки
Модерний будинок на Полтавській, 12 доживає свої останні роки
Фото: Google Maps

Зазначається, що більшість непридатних для проживання будинків перебувають у комунальній власності міста — їх 89. 15 будівель є відомчими, а 4 — знаходяться в управлінні ОСББ.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.