У Києві десятки історичних будинків – на межі руйнації. ФОТО

За обслуговування та утримання споруд відповідають їх балансоутримувачі, але більшість небезпечних будинків – у комунальній власності.

Про це повідомляє видання Delo.

 
Будинок Міллера розселили давним-давно і вилучили з переліку пам'яток
Фото: Wikipedia

"Станом на 1 січня 2020 року в Києві нараховується 108 будинків, непридатних для проживання", - повідомив департамент житлово-комунальної інфраструктури управління житлово-комунальної політики КМДА.

 

"Зі 108 житлових будівель, що несуть потенційну небезпеку для життя людей, лише 3 визнано аварійними, тобто такими, що підлягають негайному знесенню і мешканці яких давно розселені.

Найбільша кількість непридатних для життя споруд в історичних районах Києва — Подільському (34 будинки) та Шевченківському (25), а найменша в Печерському — всього один будинок", - йдеться у повідомленні.

Стара житлова забудова на Подолі ззовні виглядає непогано, але внутрішні комунікації в багатьох будинках зношені
Стара житлова забудова на Подолі ззовні виглядає непогано, але внутрішні комунікації в багатьох будинках зношені
Фото: ЛУН

Зазначається, що у Голосіївському та Солом"янському районах – по 15 таких будівель. В Оболонському районі непридатними для проживання визнали 13 будівель, у Святошинському районі — 5.

На Дмитрівській 7 житлових флігелів столітньої давнини на межі руйнації
На Дмитрівській 7 житлових флігелів столітньої давнини на межі руйнації
Фото: Livejournal

"Окрім будівель, що мають історичну цінність, в Києві потенційно небезпечними є й окремі садиби в приватному секторі столиці. Наприклад, у Голосіївському та Солом'янському районі страждають будинки, що розташовані на зсувонебезпечних схилах.

Особливо критична ситуація в Саперно-Слобідському провулку в Голосіївському районі. Там потенційно небезпечними є 7 будинків парної сторони провулку — № 6, 8, 22, 26, 28, 32, 34, а на Солом'янці зазнали екологічного лиха одразу 5 будинків на вулиці Академіка Потебні — №14,16,18, 20, 22, 24.

Проблема зсувів ґрунтів у цих двох районах Києва триває вже багато років. В планах КМДА на найближчі роки – побудова протизсувних споруд у Солом'янському районі, але скільки мільйонів гривень коштуватимуть ці роботи – достеменно невідомо", - додають у виданні.

Модерний будинок на Полтавській, 12 доживає свої останні роки
Модерний будинок на Полтавській, 12 доживає свої останні роки
Фото: Google Maps

Зазначається, що більшість непридатних для проживання будинків перебувають у комунальній власності міста — їх 89. 15 будівель є відомчими, а 4 — знаходяться в управлінні ОСББ.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".