У Києві десятки історичних будинків – на межі руйнації. ФОТО

За обслуговування та утримання споруд відповідають їх балансоутримувачі, але більшість небезпечних будинків – у комунальній власності.

Про це повідомляє видання Delo.

 
Будинок Міллера розселили давним-давно і вилучили з переліку пам'яток
Фото: Wikipedia

"Станом на 1 січня 2020 року в Києві нараховується 108 будинків, непридатних для проживання", - повідомив департамент житлово-комунальної інфраструктури управління житлово-комунальної політики КМДА.

 

"Зі 108 житлових будівель, що несуть потенційну небезпеку для життя людей, лише 3 визнано аварійними, тобто такими, що підлягають негайному знесенню і мешканці яких давно розселені.

Найбільша кількість непридатних для життя споруд в історичних районах Києва — Подільському (34 будинки) та Шевченківському (25), а найменша в Печерському — всього один будинок", - йдеться у повідомленні.

Стара житлова забудова на Подолі ззовні виглядає непогано, але внутрішні комунікації в багатьох будинках зношені
Стара житлова забудова на Подолі ззовні виглядає непогано, але внутрішні комунікації в багатьох будинках зношені
Фото: ЛУН

Зазначається, що у Голосіївському та Солом"янському районах – по 15 таких будівель. В Оболонському районі непридатними для проживання визнали 13 будівель, у Святошинському районі — 5.

На Дмитрівській 7 житлових флігелів столітньої давнини на межі руйнації
На Дмитрівській 7 житлових флігелів столітньої давнини на межі руйнації
Фото: Livejournal

"Окрім будівель, що мають історичну цінність, в Києві потенційно небезпечними є й окремі садиби в приватному секторі столиці. Наприклад, у Голосіївському та Солом'янському районі страждають будинки, що розташовані на зсувонебезпечних схилах.

Особливо критична ситуація в Саперно-Слобідському провулку в Голосіївському районі. Там потенційно небезпечними є 7 будинків парної сторони провулку — № 6, 8, 22, 26, 28, 32, 34, а на Солом'янці зазнали екологічного лиха одразу 5 будинків на вулиці Академіка Потебні — №14,16,18, 20, 22, 24.

Проблема зсувів ґрунтів у цих двох районах Києва триває вже багато років. В планах КМДА на найближчі роки – побудова протизсувних споруд у Солом'янському районі, але скільки мільйонів гривень коштуватимуть ці роботи – достеменно невідомо", - додають у виданні.

Модерний будинок на Полтавській, 12 доживає свої останні роки
Модерний будинок на Полтавській, 12 доживає свої останні роки
Фото: Google Maps

Зазначається, що більшість непридатних для проживання будинків перебувають у комунальній власності міста — їх 89. 15 будівель є відомчими, а 4 — знаходяться в управлінні ОСББ.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.