У Казахстані через коронавірус скасували парад до Дня Перемоги

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відмінив військовий парад в Нур-Султані, присвячений 75-річчю Перемоги над нацизмом через ситуацію з поширенням коронавірусу.

Про це повідомляє видання "Слово і Діло" із посиланням на повідомлення прессекретаря голови держави Берика Уалі в Facebook.

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв

Він уточнив, що крім параду 9 травня Токаєв також розпорядився скасувати в Казахстані заходи, присвячені святкуванню Науриза (у східних тюркських народів настання Нового року за сонячним календарем).

"В рамках заходів щодо недопущення поширення коронавірусу президент Касим-Жомарт Токаєв прийняв рішення відмінити публічні заходи зі святкування Науриза, а також військовий парад в столиці Казахстану, присвячений 75-річчю Перемоги.

Голова держави також доручив перенести заплановані раніше міжнародні форуми", - йдеться в повідомленні.


Відзначимо, на сьогоднішній день випадків захворювання COVID-19 в Казахстані не виявлено, однак коронавірус підтвердили у громадянина Казахстану, який знаходиться в Південній Кореї.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.