МКМС підписало меморандум про співпрацю з істфаком КНУ ім. Шевченка

Міністерство культури, молоді та спорту України підписало меморандум про співпрацю з історичним факультетом Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Про це повідомляє пресслужба МКМС.

 

"Враховуючи суспільну значимість питань збереження культурної спадщини України, актуальність проблеми охорони пам'яток та значну потребу у підготовці висококваліфікованих спеціалістів в галузі музейної справи та пам'яткознавства, сторони засвідчили взаємне бажання розвивати співпрацю між історичним факультетом Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Міністерством культури, молоді та спорту України", - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, долучаючись до організації та реалізації освітнього процесу з підготовки фахівців-пам'яткознавців і музеєзнавців, сторони налагоджують обмін інформацією в галузях, що становлять інтерес для обох сторін, організовують спільні дослідницькі проєкти, конференції та семінари, підтримують прямі контакти з метою ефективної взаємодії в освітньому та науковому полі.

Вони також надають методичну допомогу та консультування учасникам (викладачам та студентам) наступних освітніх програм: "Музеєзнавство, пам'яткознавство" (1-ий та 2-ий освітні рівні), "Археологія" (1-ий та 2-ий освітні рівні) з метою набуття учасниками освітнього процесу практичних навичок та теоретичних знань у галузі музейної справи, пам'яткознавства, охорони та популяризації пам'яток культурної спадщини.

Крім того, співробітники МКМС можуть долучатися до проведення теоретичних і практичних занять з курсів, присвячених питанням охорони, музеєфікації та популяризації пам'яток культурної спадщини, захисту культурних цінностей.

Своєю чергою автори курсів можуть залучати співробітників міністерства до розробки навчальних програм та проведення наукових досліджень у межах освітніх програм "Музеєзнавство, пам'яткознавство" та "Археологія".

Викладачі та студенти цих освітніх програм мають можливість використовувати методичні матеріали та інструкції МКМС для спільного виконання науково-дослідних робіт та практичних занять за темами з питань охорони, музеєфікації та популяризації культурної спадщини, захисту культурних цінностей.

Сторони будуть співпрацювати з метою створення необхідних умов для поглиблення теоретичних і практичних знань студентів та аспірантів.

Міністерство культури, молоді та спорту України надає можливість співробітникам історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка, докторантам, аспірантам та студентам проходити навчальну та виробничу практики на базі МКМС.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.