Хробак, якому 500 млн років. Вчені знайшли "пращура" всіх тварин. ФОТО

Біологи з США і Австралії знайшли можливого "пращура" всіх тварин – стародавній вид двосторонньо-симетричних істот.

Про це повідомляє ВВС. України.

 
ФОТО: SOHAIL WASIF/UCR

Рештки викопного хробака, які знайшли в Австралії, - найбільш ранній зразок скам'янілої білатерії – двосторонньо-симетричного організму.

Крихітна хробакоподібна істота (розміром із зернятко рису), що жила на морському дні понад пів мільярд років тому, дала американським і австралійським біологам зачіпку до розуміння складного еволюційного шляху всього тваринного світу.

Професор Університету Каліфорнії у Ріверсайді Скотт Еванс і його колеги назвали її Ikaria wariootia.

Білатерії мають передню і задню сторони, симетричні боки, ротові отвори і травний орган. Відкриття описали в журналі PNAS.

Автори дослідження вважають, що розвиток двосторонньої симетрії став найважливішим кроком у еволюції тваринного світу. Завдяки їй тварини отримали можливість цілеспрямовано рухатися. Крім того, симетрична будова організму більш функціональна.

Безліч різних біологічних видів, від черв'яків і комах до динозаврів і людей, мають тіла симетричної будови.


Відбитки на скелях

У каменях були крихітні отвори, в яких, на думку біологів, мешкали білатерії, але шукати самих тварин нікому не спадало на думку
У каменях були крихітні отвори, в яких, на думку біологів, мешкали білатерії, але шукати самих тварин нікому не спадало на думку
ФОТО: SOHAIL WASIF/UCR

Ikaria жила 555 млн років тому за часів вендської геологічної доби (також званої едіакарської). Це перша стадія складного багатоклітинного життя на Землі.

Її сліди знайшли в скелях Нільпени, на півдні Австралії, в середині 2000-х.

Камені мали крихітні отвори, в яких, на думку біологів, мешкали білатерії, але шукати самих тварин нікому не спадало на думку.

І лише коли Скотт Еванс і Мері Дроузер – професор геології у тому ж університеті у Ріверсайді – помітили навколо отворів крихітні овальні відбитки, виявилося, що це дійсно сліди білатерій.

Тривимірне лазерне сканування показало тіло рівної циліндричної форми з чітко вираженою головою, хвостом і злегка випуклими м'язами.

Ikaria wariootia були від 2 до 7 мм завдовжки і близько 1-2,5 мм завширшки. У найбільшому із виявлених отворів збереглися рештки найбільшої з особин – науковці зійшлись на думці, що саме вона і зробила отвори у кам'яних відкладеннях.

3D-зображення, яке дає чітке уявлення про Ikaria wariootia
3D-зображення, яке дає чітке уявлення про Ikaria wariootia
ФОТО: DROSER LAB/UCR

"Ми припускали, що ці організми, найімовірніше, існували у вендську добу, але розуміли, що виявити і розпізнати їх вкрай складно, - розповів Скотт Еванс. - Коли я побачив 3D-скани, то зрозумів, що ми зробили відкриття".

Білатерії цього виду, очевидно, провели своє життя на дні океану в пошуках будь-якої органічної матерії, яку можна з'їсти: для цього вони робили в піску нори, часом доволі глибокі.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.