Українські кінематографісти хочуть зняти фільм про дисидентів

Українські кінематографісти планують зняти фільм про дисидентський рух, який буде цікавим і закордонному глядачеві.

Про це кореспондентові Укрінформу розповів продюсер проєкту "Дисидент" ("Три місяці до зими") Олександр Омельянов, який провів на полях Берлінського кінофестивалю низку зустрічей.

 

"Ми вважаємо цей проєкт дуже важливим і можна провести багато паралелей з подіями, які відбуваються сьогодні. Ми плануємо зробити фільм міжнародним. Шукаємо партнерів з різних країн, насамперед з Чехії та Польщі. Берлінський фестиваль – чудовий майданчик для пошуку партнерів", - сказав Омельянов, який не став розкривати подробиць, але згадав, що ідеєю зацікавилися канадці.

За його словами, українську сторону цікавить як участь партнерів у постпродакшні, так і подальша дистрибуція, адже хочеться, щоб стрічка демонструвалася не тільки в наших кінотеатрах.

Продюсер зазначив, що фільм розповідає про боротьбу дисидентства в Україні наприкінці 1960-х років. Головний герой – це збірний образ дисидента, але його історія базується на біографії Василя Макуха, який 5 листопада 1968 на знак протесту проти комуністичної тоталітарної системи, колоніального становища України, політики русифікації та агресії СРСР проти Чехословаччини здійснив акт самоспалення на Хрещатику у Києві.

Омельянов додав, що сценарій написаний Олександром Качаном з Білорусі. Креативний продюсер – Андрій Алфьоров. Проведено попередній кастинг, на роль головного героя затверджено Олександра Прищепу. Режисер – Стас Буренко, який зняв багато кліпів для відомих артистів та "чудове документальне кіно".

"Це історична тематика й не хочеться робити "нафталінове кіно", яке нікому не цікаво. Хочеться показати свіжим поглядом, мабуть навіть трохи нахабним", - пояснив продюсер вибір режисера.

Зйомки планують в Україні в різних місцях. Але якщо буде досягнуто домовленості з партнерами в Польщі та Чехії, можливо, будуть якісь елементи зняті в цих країнах.

"Дисидент" минулого року був підтриманий Українським культурним фондом, який виділив гроші на розвиток проєкту – 1,5 млн грн, які були спрямовані на оплату роботи сценариста, на проведення попереднього кастингу та пошук локації зйомок і зйомку тізера до відео. Група буде подаватися з цим проєктом у червні цього року на пітчінг Держкіно.

Наразі держава є єдиним фактично джерелом фінансування. Залучати приватні інвестиції украй непросто, особливо в проєкти такого характеру, визнає Омельянов. Адже це не комерційне кіно для масового глядача, це більш фестивальна історія.

"Думаємо, наш фільм зможе проявити себе на міжнародних кінофестивалях. Фільми повинні не лише заробляти гроші, але й нести вічне, світле, важливе", - переконаний він.

У разі схвалення проєкту зйомки можуть розпочатися наприкінці цієї осені, а прем'єру його автори планують на середину 2021 року.

Історіографія проблеми датування міста Одеса

Історія Південної України багата і різноманітна. Вивчаючи наукові напрацювання дослідників краю можна легко прослідкувати, що сучасні міста та села мають давню та тривалу історію становлення, розвитку та розквіту. Проте наприкінці XVIII століття, коли ці землі ввійшли до складу Російської імперії, їхня історія почала змінюватись на догоду імперським інтересам. Так зникла або викривилась історія не одного населеного пункту. Не є виключенням і “Південна Пальміра” - Одеса.

Олександр Шульгин - об'єкт "Дипломат"

Він був одним із тих, хто з моменту проголошення Української Народної Республіки і упродовж усіх міжвоєнних років чи не найбільше зробив для визнання України як незалежної держави, формування української зовнішньої політики, відстоювання українських інтересів у світі і розвитку міжнародного співробітництва. За його активною діяльністю пильно стежили органи ДПУ–НКВС СРСР і навіть мали намір завербувати

«Віроломства» Гітлера не було. Сталін все знав, але нічого не робив

Пакт Молотова-Ріббентропа, чи якщо бути відвертими Сталіна і Гітлера про ненапад та розподіл сфер впливу у Європі був бомбою сповільненої дії. Хоча шлюбний «медовий місяць» між двома диктаторами і тривав два роки, було зрозуміло, що так довго бути не може, хтось один таки піде війною на іншого. І ось коли на цю бомбу вже був закладений часовий механізм і радянські розвідники спостерігали та доповідали про місяці, тижні й дні, що залишились до початку війни, Сталін нічого не робив. Чому так сталось і чому народився один із найпопулярніших радянсько-російських міфів про «віроломний» напад Третього Райху, спробуємо розібратись у пропонованому матеріалі

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.