Українські кінематографісти хочуть зняти фільм про дисидентів

Українські кінематографісти планують зняти фільм про дисидентський рух, який буде цікавим і закордонному глядачеві.

Про це кореспондентові Укрінформу розповів продюсер проєкту "Дисидент" ("Три місяці до зими") Олександр Омельянов, який провів на полях Берлінського кінофестивалю низку зустрічей.

 

"Ми вважаємо цей проєкт дуже важливим і можна провести багато паралелей з подіями, які відбуваються сьогодні. Ми плануємо зробити фільм міжнародним. Шукаємо партнерів з різних країн, насамперед з Чехії та Польщі. Берлінський фестиваль – чудовий майданчик для пошуку партнерів", - сказав Омельянов, який не став розкривати подробиць, але згадав, що ідеєю зацікавилися канадці.

За його словами, українську сторону цікавить як участь партнерів у постпродакшні, так і подальша дистрибуція, адже хочеться, щоб стрічка демонструвалася не тільки в наших кінотеатрах.

Продюсер зазначив, що фільм розповідає про боротьбу дисидентства в Україні наприкінці 1960-х років. Головний герой – це збірний образ дисидента, але його історія базується на біографії Василя Макуха, який 5 листопада 1968 на знак протесту проти комуністичної тоталітарної системи, колоніального становища України, політики русифікації та агресії СРСР проти Чехословаччини здійснив акт самоспалення на Хрещатику у Києві.

Омельянов додав, що сценарій написаний Олександром Качаном з Білорусі. Креативний продюсер – Андрій Алфьоров. Проведено попередній кастинг, на роль головного героя затверджено Олександра Прищепу. Режисер – Стас Буренко, який зняв багато кліпів для відомих артистів та "чудове документальне кіно".

"Це історична тематика й не хочеться робити "нафталінове кіно", яке нікому не цікаво. Хочеться показати свіжим поглядом, мабуть навіть трохи нахабним", - пояснив продюсер вибір режисера.

Зйомки планують в Україні в різних місцях. Але якщо буде досягнуто домовленості з партнерами в Польщі та Чехії, можливо, будуть якісь елементи зняті в цих країнах.

"Дисидент" минулого року був підтриманий Українським культурним фондом, який виділив гроші на розвиток проєкту – 1,5 млн грн, які були спрямовані на оплату роботи сценариста, на проведення попереднього кастингу та пошук локації зйомок і зйомку тізера до відео. Група буде подаватися з цим проєктом у червні цього року на пітчінг Держкіно.

Наразі держава є єдиним фактично джерелом фінансування. Залучати приватні інвестиції украй непросто, особливо в проєкти такого характеру, визнає Омельянов. Адже це не комерційне кіно для масового глядача, це більш фестивальна історія.

"Думаємо, наш фільм зможе проявити себе на міжнародних кінофестивалях. Фільми повинні не лише заробляти гроші, але й нести вічне, світле, важливе", - переконаний він.

У разі схвалення проєкту зйомки можуть розпочатися наприкінці цієї осені, а прем'єру його автори планують на середину 2021 року.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.