На Хортиці проводять онлайн-екскурсії (ВІДЕО)

Національний заповідник «Хортиця» провів онлайн-екскурсію Будинком кошового отамана на Запорізькій Січі.

Національний заповідник "Хортиця" провів онлайн-екскурсію Будинком кошового отамана на Запорізькій Січі.

"Будинок кошового отамана – це резиденція голови держави Землі війська запорозького низового. Будинок – зрубний, а дах вкритий гонтою – дерев'яною черепицею. Має три кімнати: сіни, робочий кабінет отамана – світлиця – й опочивальня. Але ще були кухонька та комора, загалом п'ять кімнат. Ми їх скоротили, бо на всю Січ розкинутися не можемо", – розповів екскурсовод, співробітник Національного заповідника "Хортиця" В'ячеслав Зайцев.

Переглянувши майже 20-хвилинну екскурсію, можна познайомитися з побутом кошового отамана Запорозької Січі, зокрема, побачити бодню (діжку для напоїв), грубу, одяг, численні скрині, велике ліжко з незвичною ковдрою. Крім того, в будинку представлені зброя, атрибути влади кошового. Також є змога дізнатися про культуру споживання кави на Січі.

 

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.