Вчені виготовили модель проєкту моста Леонардо да Вінчі на 3D-принтері.ФОТО

У 1502 році Леонардо да Вінчі розробив проєкт найдовшого на той час мосту у світі – більше 280 метрів.

Про це пише Гал-Інфо із посиланням на Symbolon.

 

Хоча сам міст так і не був побудований, група дослідників з Массачусетського технологічного інституту в США з'ясували наскільки був міцним та витривалим міст, спроектований Леонардо. Результати їх роботи були представлені на конференції International Association for Shell and Spatial Structures в Барселоні (2019 р.).

Вчені за допомогою 3D-принтера виготовили 126 блоків для моделі, що є в 500 разів меншою за оригінальну конструкцію.

Хоча да Вінчі не вказував, який будівельний матеріал повинен використовуватися, єдиний витривалий і доступний у той час, був камінь. Модель продемонструвала, що такий міст міг триматися під власною вагою і не потребував будь-якого скріплюючого камінь матеріалу.

 

У той час для будівництва мостів використовувалися дерев'яні риштування, щоб утримувати камінь. Як тільки останній камень встановлювали на місці, риштування прибиралися. Дослідники зробили це саме зі своєю моделюю.

Міст да Вінчі був у 10 разів довшим від інших мостів того часу, однак мав лише дві опори і одну арку. При цьому висота конструкції була достатньою для того, щоб під нею могли проходити невеликі судна.

Проект був розроблений Леонардо для султана Османської імперії Баязида II (1481 – 1512), який хотів побудувати міст між Константинополем і сусіднім районом Галата.

Оскільки в районі часто проходили землетруси, Леонардо да Вінчі спроектував спеціальні опори по боках мосту, щоб стабілізувати конструкцію при поперечних зміщеннях.

 

Пропри усю продуманість конструкції проект Леонардо не було вибрано, тому він залишився лише у кресленнях. Цікаво, що інженери також перевірили стійкість мосту, імітуючи землетрус. Міст витримав симуляції.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.