Вчені виготовили модель проєкту моста Леонардо да Вінчі на 3D-принтері.ФОТО

У 1502 році Леонардо да Вінчі розробив проєкт найдовшого на той час мосту у світі – більше 280 метрів.

Про це пише Гал-Інфо із посиланням на Symbolon.

 

Хоча сам міст так і не був побудований, група дослідників з Массачусетського технологічного інституту в США з'ясували наскільки був міцним та витривалим міст, спроектований Леонардо. Результати їх роботи були представлені на конференції International Association for Shell and Spatial Structures в Барселоні (2019 р.).

Вчені за допомогою 3D-принтера виготовили 126 блоків для моделі, що є в 500 разів меншою за оригінальну конструкцію.

Хоча да Вінчі не вказував, який будівельний матеріал повинен використовуватися, єдиний витривалий і доступний у той час, був камінь. Модель продемонструвала, що такий міст міг триматися під власною вагою і не потребував будь-якого скріплюючого камінь матеріалу.

 

У той час для будівництва мостів використовувалися дерев'яні риштування, щоб утримувати камінь. Як тільки останній камень встановлювали на місці, риштування прибиралися. Дослідники зробили це саме зі своєю моделюю.

Міст да Вінчі був у 10 разів довшим від інших мостів того часу, однак мав лише дві опори і одну арку. При цьому висота конструкції була достатньою для того, щоб під нею могли проходити невеликі судна.

Проект був розроблений Леонардо для султана Османської імперії Баязида II (1481 – 1512), який хотів побудувати міст між Константинополем і сусіднім районом Галата.

Оскільки в районі часто проходили землетруси, Леонардо да Вінчі спроектував спеціальні опори по боках мосту, щоб стабілізувати конструкцію при поперечних зміщеннях.

 

Пропри усю продуманість конструкції проект Леонардо не було вибрано, тому він залишився лише у кресленнях. Цікаво, що інженери також перевірили стійкість мосту, імітуючи землетрус. Міст витримав симуляції.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".