«Демініціативи» запропонували назвати одну з вулиць столиці на честь Ірини Бекешкіної

Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» звернувся до міського Голови Києва Віталія Кличка з клопотанням назвати вулицю на честь Ірини Бекешкіної

Колектив Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" звернувся до міського Голови Києва Віталія Кличка з клопотанням вшанувати пам'ять  видатної української соціологині й громадської діячки Ірини Бекешкіної  назвою однієї з вулиць міста. 

Як варіант, колеги пропонують перейменувати вулицю Генерала Карбишева, на якій постійно проживала Ірина Бекешкіна.

Колектив Фонду сподівається, що за підтримки Голови міста Віталія Кличка депутати Київради ухвалять позитивне рішення.   "Вважаємо, що такий крок з Вашого боку буде схвально оцінено не лише киянами, а й усією науковою спільнотою та громадянським суспільством України", – зазначається у зверненні.

Ірину Бекешкіну об'єктивно називали найвідомішою соціологинею України. За оцінками колег, "ніхто не зробив більшого для формування відкритої чесної громадської думки в Україні. Без неї ми б не досягли свідомості, що це значить чесні і вільні демократичні вибори" (Євген Бистрицький, громадський діяч).

"Вона ніколи не служила кон'юнктурі, її висновки як соціолога завжди були стандартом якості. Ми всі відчували її турботу про суспільство, яке вона вивчала та відчувала кожен нерв у його настроях та змінах" (Петро Порошенко, п'ятий президент України)

 "Це велика втрата не лише для української соціології, а й для всієї країни. Адже своєю професійністю, розумом та об'єктивністю пані Ірина допомагала владі почути голос народу, його сподівання та прагнення. Її внесок у розбудову демократії та громадянського суспільства неоціненний" (Офіс Президента України).

Ірина Бекешкіна
Ірина Бекешкіна

Директор  Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва", старший науковий співробітник Інституту соціології Національної академії наук, кандидат філософських наук Ірина Бекешкіна передчасно померла  20 березня 2020 року. 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.