«Демініціативи» запропонували назвати одну з вулиць столиці на честь Ірини Бекешкіної

Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» звернувся до міського Голови Києва Віталія Кличка з клопотанням назвати вулицю на честь Ірини Бекешкіної

Колектив Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" звернувся до міського Голови Києва Віталія Кличка з клопотанням вшанувати пам'ять  видатної української соціологині й громадської діячки Ірини Бекешкіної  назвою однієї з вулиць міста. 

Як варіант, колеги пропонують перейменувати вулицю Генерала Карбишева, на якій постійно проживала Ірина Бекешкіна.

Колектив Фонду сподівається, що за підтримки Голови міста Віталія Кличка депутати Київради ухвалять позитивне рішення.   "Вважаємо, що такий крок з Вашого боку буде схвально оцінено не лише киянами, а й усією науковою спільнотою та громадянським суспільством України", – зазначається у зверненні.

Ірину Бекешкіну об'єктивно називали найвідомішою соціологинею України. За оцінками колег, "ніхто не зробив більшого для формування відкритої чесної громадської думки в Україні. Без неї ми б не досягли свідомості, що це значить чесні і вільні демократичні вибори" (Євген Бистрицький, громадський діяч).

"Вона ніколи не служила кон'юнктурі, її висновки як соціолога завжди були стандартом якості. Ми всі відчували її турботу про суспільство, яке вона вивчала та відчувала кожен нерв у його настроях та змінах" (Петро Порошенко, п'ятий президент України)

 "Це велика втрата не лише для української соціології, а й для всієї країни. Адже своєю професійністю, розумом та об'єктивністю пані Ірина допомагала владі почути голос народу, його сподівання та прагнення. Її внесок у розбудову демократії та громадянського суспільства неоціненний" (Офіс Президента України).

Ірина Бекешкіна
Ірина Бекешкіна

Директор  Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва", старший науковий співробітник Інституту соціології Національної академії наук, кандидат філософських наук Ірина Бекешкіна передчасно померла  20 березня 2020 року. 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.