«Демініціативи» запропонували назвати одну з вулиць столиці на честь Ірини Бекешкіної

Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» звернувся до міського Голови Києва Віталія Кличка з клопотанням назвати вулицю на честь Ірини Бекешкіної

Колектив Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" звернувся до міського Голови Києва Віталія Кличка з клопотанням вшанувати пам'ять  видатної української соціологині й громадської діячки Ірини Бекешкіної  назвою однієї з вулиць міста. 

Як варіант, колеги пропонують перейменувати вулицю Генерала Карбишева, на якій постійно проживала Ірина Бекешкіна.

Колектив Фонду сподівається, що за підтримки Голови міста Віталія Кличка депутати Київради ухвалять позитивне рішення.   "Вважаємо, що такий крок з Вашого боку буде схвально оцінено не лише киянами, а й усією науковою спільнотою та громадянським суспільством України", – зазначається у зверненні.

Ірину Бекешкіну об'єктивно називали найвідомішою соціологинею України. За оцінками колег, "ніхто не зробив більшого для формування відкритої чесної громадської думки в Україні. Без неї ми б не досягли свідомості, що це значить чесні і вільні демократичні вибори" (Євген Бистрицький, громадський діяч).

"Вона ніколи не служила кон'юнктурі, її висновки як соціолога завжди були стандартом якості. Ми всі відчували її турботу про суспільство, яке вона вивчала та відчувала кожен нерв у його настроях та змінах" (Петро Порошенко, п'ятий президент України)

 "Це велика втрата не лише для української соціології, а й для всієї країни. Адже своєю професійністю, розумом та об'єктивністю пані Ірина допомагала владі почути голос народу, його сподівання та прагнення. Її внесок у розбудову демократії та громадянського суспільства неоціненний" (Офіс Президента України).

Ірина Бекешкіна
Ірина Бекешкіна

Директор  Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва", старший науковий співробітник Інституту соціології Національної академії наук, кандидат філософських наук Ірина Бекешкіна передчасно померла  20 березня 2020 року. 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.