Телевізійна "Історична правда" зробила карантинний Великодній випуск

«Історична правда» підготувала телепередачу про Великдень в екстремальних умовах: у повстанських криївках, у радянських таборах та на засланні

Телевізійна передача "Історична правда" підготувала спеціальний Великодній карантинний випуск.

 

У передачі йдеться про те, яким був Великдень в екстремальних умовах і для тих людей, яким вдавалося підтримувати українських дух.

Цим випуском розпочато новий цикл програм про те, як наші предки долали не менш складні випробування.

У повідомленні на фейсбук-сторінці телеканалу espreso.tv говориться: "Самоізоляція в криївках, роки тюрем і таборів, придушення свобод від радянської системи – з прикладами справжні героїв у голові і серці якось легше проходити випробування. Зараз розповімо Ставте пасочки поближче до монітору, починаємо!"

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.