В Африці розкопали християнський храм. ФОТО

Археологи з Польщі та Італії знайшли на півночі Ефіопії руїни християнського храму.

"Місцеве населення знало, що колись в цьому місці був християнський храм, але через поганий стан не було точно відомо, до якого періоду він відноситься і як він улаштований", - заявив керівник дослідницького проекту Мікела Гаудіелло, передає Газета.UA.

 

За допомогою дрона вчені розгледіли з повітря залишки споруди і правильно визначили місце розкопок.

У березні почались розкопки. Через пандемію коронавірусу дослідження призупинили через 8 днів. Але все одно вчені змогли зібрати достатньо матеріалу для досліджень.

 

Знайшли кам'яні колони висотою в кілька метрів, фрагмент напівкруглої апсиди у вигляді кам'яних блоків підлоги і залишки стін. Виявили фрагменти кераміки і кам'яний блок з висіченим написом давньоефіопською мовою. Над перекладом зараз працюють вчені.

Будівлі датують 700-1100 роками.

 

Храм був важливим пунктом на торгових шляхах, що ведуть з глибин Африки в Аксум – столицю християнської держави, яка існувала в перших століттях після Р.Х.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.