Міжнародна рада музеїв звертається до політиків та урядів всього світу з проханням підтримати музеї

Існує загроза, що деякі музеї, які нині тимчасово закриті – завтра закриються назавжди. Тисячі музейних працівників, зокрема позаштатних та задіяних на умовах часткової зайнятості, знаходяться на межі втрати засобів існування або вже не мають доходів

У зв'язку із карантинними заходами, спричиненими пандемією COVID-19, надзвичайно страждає сектор культури. У недалекому майбутньому сфера культури зіткнеться з втратами ще дужче, культурний ландшафт цілих громад та країн можуть бути зруйнованими назавжди.

Розуміючи, що наразі найбільшим пріоритетом для урядів всіх країн є забезпечення здоров'я та економічної безпеки постраждалого населення, Міжнародна рада музеїв висловлює своє занепокоєння щодо майбутнього музеїв. Адже культурне надбання, яке вони зберігають є найважливішою частиною ідентичності народів та націй і є життєво важливим елементом для суспільства, для якого вони і працюють. Культурна спадщина кожної країни накопичується століттями, її роль є ключовою для майбутнього людства, особливо в часи невизначеності, у які ми живемо сьогодні.

 
Фото: prostir.museum

Існує загроза, що деякі музеї, які нині тимчасово закриті – завтра будуть закриються назавжди. Очікується, що в Італії культурний сектор втратить 3 мільярди євро в наступному півріччі; в Іспанії – втрат на 980 мільйонів євро передбачається лише у квітні. За оцінками Американського альянсу музеїв (AAM), третина музеїв у США після карантину вже не відкриють свої двері. Тисячі музейних працівників, зокрема позаштатних та задіяних на умовах часткової зайнятості, знаходяться на межі втрати засобів існування або вже не мають доходів.

ICOM, як представник міжнародного музейного співтовариства, закликає політиків, уряди терміново виділити фонд допомоги, для порятунку музеїв та їхніх професіоналів, аби вони могли пережити ці складні часи та надалі продовжувати свою життєво важливу державну службу для наступних поколінь. Процес зцілення наших суспільств після кризи COVID-19 буде тривалим і складним. І саме музеї - унікальні майданчики для зустрічей, діалогу та навчання для всіх – відіграватимуть важливу роль у відновленні та зміцненні соціальної структури постраждалих громад.

Міжнародна рада музеїв буде співпрацювати з національними та регіональними урядами, а також з партнерськими та іншими міжнародними організаціями, щоб забезпечити майбутнє музеїв.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.