Українка в Канаді відшукала понад сотню покинутих церков. ФОТО

Блогерка і колекціонерка Устя Стефанчук розказує українцям про Україну. Для емігрантів у Канаді вона описує сучасну Україну, бо ті, хто переїхав за Атлантику після Другої світової чи на початку кримінальних 1990-х, в уяві досі тримають образ країни того часу.

До рідного Львова, де виросла, Устина приїжджає раз на кілька місяців, тому і зміни бачить швидше, ніж ті, хто тут живуть постійно, йдеться на сайті "Локальна історія".

Українська Католицька Церква св. Духа 1928 р. заснування. Плейн Вю, Саскачеван
Українська Католицька Церква св. Духа 1928 р. заснування. Плейн Вю, Саскачеван

"Я спочатку поїхала навчатися на запрошення університету. Тоді познайомилася з чоловіком. Взагалі ніколи не планувала емігрувати. Але постало питання між тим, щоб бути з людиною, яку люблю, і бути у Львові. Принципово не змінюю громадянства, я далі українка, приїжджаю сюди за кожної можливості", — розповідає Устина.

Львівське помешкання Устини — навпроти церкви. Коли приїжджає сюди, то щонеділі замість будильника вона чує дзвони.

"Я прокидаюсь під "Будьмо уважні". Це мій свідомий вибір не ходити до церкви. Я ходжу тоді, коли відчуваю потребу", — каже Устина.

Потреба з'явилася неочікувано, мабуть, навіть для самої Усті:

 

"Коли я зрозуміла, що буду залишатися в Канаді, то почувалась дуже самотньо, попри те, що людина, яку я люблю, була поруч. Я придумувала, чим себе зайняти. Почала щотижня у вихідні їздити довколишніми селами й шукати якісь сліди українців. Це відразу стали церкви.

Канада дуже сучасна, всюди сучасне обладнання, сучасні містечка. І десь там посередині чи на горбку стоїть класична буковинська церква. Часто ті церкви вже покинуті й там просто така святість, намоленість.

Лише в Альберті я знайшла майже сто українських церков. Вони в мене викликають якийсь жаль. Покинуті. Мені хотілося розповідати про ці церкви. Я маю таку велику мапу, де їх позначаю".

Українська Католицька Церква св. Михаїла, парафія заснована 1898 р, сучасна церква 1939 р. (Лаймстоун лейк, Альберта)
Українська Католицька Церква св. Михаїла, парафія заснована 1898 р, сучасна церква 1939 р. (Лаймстоун лейк, Альберта)

Свій фоторепортаж церков з українських прерій західної Канади Устина показала у львівській "Тюрмі на Лонцького".

Зацікавлення українським Устині передалось, мабуть, разом із генами. Іншого в її родині не культивували:

"Мій дід — театральний художник, він малював ескізи й вивчав історію костюма, зокрема українського. Свою першу сорочку купила у 13 років. На "Вернісажі" у Львові якась бабуся продавала.

Це була чудова вишивка білим по білому. Я її купила за 150 гривень. На той час це були шалені гроші. Мені хтось із родичів передав долари, я пішла додому, взяла ті долари без дозволу, поміняла їх і купила ту сорочку. Тепер я вже знаю — вона з Чорнобаївського району Полтавщини".

Парафіяльний православний цвинтар св. Василія (Ґорліц, Саскачеван)
Парафіяльний православний цвинтар св. Василія (Ґорліц, Саскачеван)

Після того Устина купила ще сотні сорочок. Вони потрапляють до неї дуже різними й часто несподіваними шляхами. Про неї кажуть, що Устина — власниця найбільшої в Північній Америці колекції українських строїв.

Устя Стефанчук розповідає, що зараз працює над проєктом хабу, що об'єднає українців, яким цікаво щось робити для українських емірантів у Канаді.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції