У Рівному готують до відкриття парк історичної реконструкції. ФОТО

На лівому березі Басівкутського водосховища у Рівному тривають роботи зі створення парку історичної реконструкції, що відтворюватиме атмосферу часів Київської Русі.

Для нової атракції обрали назву "Городище Оствиця", йдеться на сторінці парку у Facebook.

 

"Оствицею в давнину називали річку Устя. А городища – давні укріплення, що були оточені земляними валами з ровами. Городища будувалися переважно у важкодоступних місцях – на високих мисах та останцях, для того щоб сховатися під час нападу на поселення.

Одне з таких давніх укріплень існувало на лівому березі Басівкутського водосховища, про що свідчить насип заввишки 7-9 метрів та низка археологічних знахідок. Археологічні джерела дають змогу датувати Басівкутське городище XI – першою половиною XII ст.", – йдеться у повідомленні.

 

Територія парку історичної реконструкції розташована біля підніжжя цього городища. Очікується проведення археологічної експедиції "Городище Оствиця. Весна 2020", щоб детальніше дослідити пам`ятку.

Цього літа на "Оствиці" планували провести фестиваль стародавніх човнів. На нього запросили реконструкторів з усієї України, планували бути й шанувальники стародавніх лодій з Польщі.

 

Частина парку буде постійнодіючою і безкоштовною. Це – майстерні, де працюватимуть народні умільці. Сюди можна буде прийти в будь-який час і подивитися чи самому попрацювати разом з майстром і зробити якийсь виріб на майстер-класі.

Для майстерень планують побудувати автентичні давньоруські хати з відтвореним побутом того часу. Тут же діятимуть ярмарки, стилізована фотозона, корабельна майстерня, де будуватимуть автентичні човни.

Передбачено і створення пристані для збудованих човнів, на яких можна буде покататися Басівкутським водосховищем.

Крім того, тут закладають горіховий гай для відпочинку просто неба.

Інша частина парку – розважальна зона, яка функціонуватиме епізодично для проведення масових культурно-мистецьких заходів, фестивалів історичної реконструкції.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці