“Удар у кримськотатарське серце”: Рефат Чубаров відреагував на запуск в Криму портрета Сталіна в небо

“Ударом у найбільш вразливе місце кримськотатарського серця” назвав голова Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров запуск у Криму в небо 40-метрового портрета радянського диктатора Йосипа Сталіна

Про це повідомляє Новинарня.

Два величезні портрети генералісимуса Йосипа Сталіна і маршала Георгія Жукова підняли в небо над Кримом повітроплавці за допомогою повітряних куль у понеділок, 11 травня. Банер зі Сталіним запустили в районі Білої скелі під Білогірськом, із Жуковим – над Феодосією.

За повідомленням місцевих ЗМІ, банери мали розмір 40 на 20 метрів. Їхнім запуском "Федерація повітроплавців Криму спільно з Федерацією боксу республіки вирішили вшанувати пам'ять командувачів і приурочили цю незвичайну акцію до 75-річчя Великої Перемоги".

Портрети мали підняти 9 травня, але в той день у Криму йшов дощ, тому повітроплавці з величезними пропагандистськими  транспарантами дочекалися кращої погоди.

"Російські окупанти навчені тому, щоб завдавати удари в найбільш вразливе місце, розриваючи геть кримськотатарське серце, яке і так вже десятиліттями ніяк не припинить кровоточити… Сьогодні, 11 травня 2020 року, російські мерзотники підняли над давнім Карасубазаром, який вони називають Білогірськ, портрет тирана Сталіна", – прокоментував подію Рефат Чубаров.

Голова Меджлісу нагадав, що "76 років тому, 11 травня 1944 року, в Кремлі було підписано Постанову ДКО № 5859-сс "Про кримських татар", згідно з якою 18 травня розпочалася насильницька депортація кримськотатарського народу з власної Батьківщини – Криму".

Він нагадав, що в ході чекістської операції у віддалені райони Узбекистану, Казахстану та Російської Федерації було депортовано близько 200 тисяч кримських татар, більшість із яких складали жінки, діти й люди похилого віку. За різними оцінками, лише в перші роки вигнання внаслідок голоду, масових захворювань, знущань і каторжних робіт в місцях спецпоселень померло більше 46% кримських татар.

"І не треба нікому ховати голову в пісок – Москва сьогодні відкрито пригрозила кримськотатарському народу – "не підкорятиметеся, можемо повторити"", – зазначив Чубаров.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.