Гетьманцев заявив, що УІНП вшановує нацистів. Дробович відповів: "нісенітниця"

Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявив, що оскільки влада намагається скоротити витрати на державний апарат, видатки на Український інститут національної пам'яті (УІНП) у новому держбюджеті збільшувати не потрібно. Одна з причин такого рішення — установа нібито причетна до вшанування нацизму.

Про це він сказав в етері програми "Мокрик По Живому" на hromadske.

 

Гетманцев каже, що щоб збільшити витрати на цю установу на 128%, потрібне обґрунтування. "Нам треба робити щось таке шалене з нашою національною пам'яттю, що треба так збільшувати апарат і його витрати?" — сказав політик.

Він заявив, що ця установа нібито брала "участь у вшануванні пам'яті нацистів". Каже, що факт служби в дивізії СС "Галичина" для нього є тавром для людини та свідченням того, що ця людина, що б вона не робила для незалежності України, паплюжить саму ідею незалежності.  

"Спроби віднайти давніх героїв, що відбувається в УІНП, які забруднені співпрацею з СС, є абсолютно неприйнятними — я проти цього категорично виступаю", — сказав політик.

На запитання журналіста, чи вважає Гетманцев свою обізнаність в історії достатньо, щоб робити такі висновки, той відповів: "Я громадянин, і маю право на оцінку".

"Мені б не хотілося, щоб ці гроші витрачалися на пам'ять есесівців", — резюмував Гетманцев. 

Але зазначив, що ліквідовувати інститут не потрібно: "Ми говоримо про те, що не треба забруднювати себе тим, що засуджує весь світ".

Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович прокоментував заяву Гетьманцева: "Мене дивує і засмучує непрофесійність та маніпулятивність таких заяв. Людина серйозна, очолює комітет, наче мала б слідкувати за коректністю своїх слів, а розповідає про збільшення видатків на апарат Інституту. Це просто не відповідає дійсності.

Тобто депутат навіть не розібрався, а вже категорично виступає проти. Класика, як у тій радянській історії про критику романа Пастернака - "Не читал, но осуждаю". Насправді збільшення передбачено на капітальні видатки, а не на апарат.

Якщо бути конкретним, то на створення Архіву національної пам'яті, який має нарешті зробити доступною найбільшу у світі відкриту збірку документів комуністичного тоталітарного режиму. Більше тільки в Москві, але там все закрито і ще не скоро люди побачать правду з архівів. 

Депутат з іронічною посмішкою запитує про те, як же це Інститут збирається покращити національну пам'ять? Дуже просто можна покращити - дати людям нарешті вільний доступ до документів про злочини тоталітарних режимів, включно із нацистським, який на словах так критикує Данило Гетьманцев. Документи дуже освіжають пам'ять.

Від кривавих розводів на протоколах НКВД-шних допитів до розмитих сльозами чорнил на тисячах листів остарбайтерів, які так ніколи і не потрапили до адресатів після перлюстрації. Сподіваюся, що видатки Інституту не тільки збережуть, але в наступному році архів потрапить до президентської програми "Велике будівництво", бо це дійсно великий національний проєкт, який в майбутньому стане світовим центром совєтології та вивчення практики роботи тоталітарних спецслужб.

Що стосується закидів народного обранця щодо "вшанування героїв СС", то це взагалі нісенітниця. Ми не витратили жодної копійки на такі речі. Інститут категорично засуджує націонал-соціалістичний тоталітарний режим.

Не можуть викликати схвалення чи бути виправданими дії тих осіб і груп, які вчиняли злочини проти людяності під час Другої світової війни та були засуджені світовою спільнотою й рішенням Міжнародного військового трибуналу у Нюрнберзі".

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.