Міноборони Чехії відмовилось передати Росії пам’ятник Конєву

Чехія з повагою ставиться до вояків Червоної Армії і дбає про їхні поховання на своїх теренах, однак пам’ятник радянському маршалу Іванові Конєву Росії не передасть.

Про це міністр оборони Чехії Любомир Метнар заявив у відповідь на лист російського міністра оборони Сергія Шойгу з проханням "передати пам'ятник Іванові Конєву Російській Федерації якнайшвидше", повідомляє Радіо Свобода з посиланням на чеські ЗМІ.

 

"Пам'ятник не є власністю Міністерства оборони і не стояв на його ділянці. Також, у відповідності до правових норм, його не можна було віднести до категорії воєнних поховань", - зазначається у листі міністра оборони Чехії до російського колеги.

Метнар додав, що пам'ятник Конєву належить празькому району Прага 6, відповідно Міністерство оборони Чехії не має повноважень ним розпоряджатися.

А отже, Міністерство оборони Чеської Республіки "не має повноважень вирішувати його можливу передачу Російській Федерації", наголосив керівник відомства.

Водночас чеський міністр зазначив, що Міноборони Чехії опікується утриманням близько чотирьох тисяч могил і братських російських воєнних поховань, і "цю опіку неодноразово підтверджували представники вашого міністерства на засіданнях спільної чесько-російської міжурядової комісії, що дбає про воєнні могили".


Нагадуємо, що пам'ятник Іванові Конєву був встановлений 9 травня 1980 року на площі Інтербригади в районі Праги 6. Монумент був демонтований 3 квітня цього року за рішенням ради Прага 6.

Російська сторона висловила "рішучий протест" проти демонтажу монумента, розцінивши подію "як недружній крок, що прямо протидіє Договору про дружні відносини і співпрацю між Російською Федерацією й Чеською Республікою з 1993 року".

Мерові і головам двох районів Праги, зокрема й Прага 6, надали охорону через повідомлення про ймовірну підготовку замаху на них з боку РФ.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.