Міноборони Чехії відмовилось передати Росії пам’ятник Конєву

Чехія з повагою ставиться до вояків Червоної Армії і дбає про їхні поховання на своїх теренах, однак пам’ятник радянському маршалу Іванові Конєву Росії не передасть.

Про це міністр оборони Чехії Любомир Метнар заявив у відповідь на лист російського міністра оборони Сергія Шойгу з проханням "передати пам'ятник Іванові Конєву Російській Федерації якнайшвидше", повідомляє Радіо Свобода з посиланням на чеські ЗМІ.

 

"Пам'ятник не є власністю Міністерства оборони і не стояв на його ділянці. Також, у відповідності до правових норм, його не можна було віднести до категорії воєнних поховань", - зазначається у листі міністра оборони Чехії до російського колеги.

Метнар додав, що пам'ятник Конєву належить празькому району Прага 6, відповідно Міністерство оборони Чехії не має повноважень ним розпоряджатися.

А отже, Міністерство оборони Чеської Республіки "не має повноважень вирішувати його можливу передачу Російській Федерації", наголосив керівник відомства.

Водночас чеський міністр зазначив, що Міноборони Чехії опікується утриманням близько чотирьох тисяч могил і братських російських воєнних поховань, і "цю опіку неодноразово підтверджували представники вашого міністерства на засіданнях спільної чесько-російської міжурядової комісії, що дбає про воєнні могили".


Нагадуємо, що пам'ятник Іванові Конєву був встановлений 9 травня 1980 року на площі Інтербригади в районі Праги 6. Монумент був демонтований 3 квітня цього року за рішенням ради Прага 6.

Російська сторона висловила "рішучий протест" проти демонтажу монумента, розцінивши подію "як недружній крок, що прямо протидіє Договору про дружні відносини і співпрацю між Російською Федерацією й Чеською Республікою з 1993 року".

Мерові і головам двох районів Праги, зокрема й Прага 6, надали охорону через повідомлення про ймовірну підготовку замаху на них з боку РФ.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.