Посол України відмовився від участі в спільній з послом РФ церемонії в Берліні

Посол України в Німеччині Андрій Мельник відмовився від запрошення бургомістра Берліна відзначити завершення Другої світової війни у Європі в компанії послів РФ і Білорусі.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Tagesspiegel.

 

Кілька тижнів тому три посли отримали запрошення від бургомістра Берліна Міхаеля Мюллера. Разом з представниками Росії, України та Білорусі він хотів 2 травня покласти вінки на вшанування закінчення Другої світової війни в районі Берлін-Темпельхоф.

"На першому плані цього заходу є передусім вшанування російських, українських і білоруських солдатів Червоної армії" - пояснили в мерії Берліна.

Однак посол України відмовився від участі у заході.

Мельник пояснив, що високо цінує запрошення: "Це визнання незаперечного внеску українського народу у звільнення Європи від нацистського режиму."

Посол підкреслив, що пам'ять жертв війни є для нього моральним обов'язком. Проте йому довелося утриматися від участі у заході 2 травня.

"Навіть у найстрашнішому кошмарі я не можу уявити собі покладання вінків поруч з представником країни, яка вже більше шести років цинічно веде кровопролитну війну на сході України", - сказав Мельник, попросивши мерію про розуміння.

"Дуже шкода, що бургомістр, мабуть, забув про ці факти, що викликають тривогу. Ми, українці, хотіли б більше чуйності і співпереживання" – пояснив посол.

Через 75 років після закінчення Другої світової війни дипломат бачить "білі плями" в німецькій культурі пам'яті, особливо у зв'язку зі знищенням українців під час війни.

За його словами, це ганебно, що в Берліні досі немає пам'ятника українським жертвам нацизму. Поінформованість про ці жертви також ігнорується німецькою громадськістю.

"Тому я звертаюся до Бундестагу і Берлінського Сенату з проханням встановити Меморіал українським жертвам нацистів на видному місці в центрі федеральної столиці" - заявив Мельник.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.