Лукашенко проведе парад на честь Дня перемоги попри пандемію коронавірусу

Парад на честь 75-річчя перемоги у Білорусі відбудеться попри пандемію коронавірусу.

Про рішення провести захід заявив президент Білорусі Олександр Лукашенко, повідомляє The Бабель із посиланням на "Белта".

 
ФОТО: АР

Лукашенко підкреслив, що не може скасувати парад на честь Дня перемоги через його важливе ідеологічне значення.

"Треба розуміти, що ті люди помирали, можливо, і від вірусів, інших хвороб. Але вони часом не відчували цього і навіть про це не думали", — пояснив він необхідність провести парад.

На переконання президента, у разі скасування параду люди можуть сказати, що влада злякалася.

"Мене дуже хвилює, що люди не схвалять, якщо ми, злякавшись, розбредемося по норах", — додав він.

Також Лукашенко зазначив, що ветеранів скоріше за все не запросять через ризик інфікування коронавірусом, і підкреслив добровільний характер заходу. За його словами, Білорусь радо прийме на парад іноземців — зокрема, депутатів з Росії.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.