В Росії не впізнали Гітлера без вусів і сприйняли за героя війни

Відповідальні за конфуз перепросили і зізнались, що просто не впізнали фюрера.

В рамках проєкту "Імена героїв" Челябінський ТРЦ показав відредагований чорно-білий знімок фюрера Третього Райху Адольфа Гітлера, але підписав його як героя війни Володимира Володимировича Суміна, повідомляє ТСН із посиланням на "Ехо Москвы".

 

Видання зазначає, що начальник відділу маркетингу челябінського торгово-розважального центру "Космос" Ільдар Ярулін пояснив, що раніше фотографію їм надіслали електронною поштою, невідомий користувач представив його як свого діда і додав: "У 1942 році вирушив на фронт, воював під Курськом і під Москвою. У 1945 помер у Вісло-Одерської операції".

 

Чоловік додав, що їхні SMM-фахівці прогледіли фюрера, і фотографія була викладена в спільноті, що заборонена в Україні - "ВКонтакте", з підписом: "Нехай місто знає своїх героїв!". Через неуважність СММника позбавили премії.

Організатори проєкту "Імена героїв" перепросили у інших передплатників спільноти.

"Зізнаємося: ми просто не вірили, що з цієї священної теми у кого підніметься рука пожартувати, і що хтось надішле нам історію не про свого предка. Саме з цієї причини ми недогледіли чи не перевірили – повірили людям", - написали вони в соціальній мережі.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.