Спецпроект

Леонід Кравчук увійшов до Наглядової ради Меморіального центру «Бабин Яр»

Перший президент України Леонід Кравчук поповнив склад Наглядової ради Благодійного фонду Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» (BYHMC).

Як повідомляє Jewish.org.ua, Кравчук став п'ятнадцятим членом цього органу.

 

Леонід Кравчук долучився до членів Наглядової ради як державний і громадський діяч, політик, науковець і дипломат найвищого рівня. До того ж свого часу саме він проголосив історичну промову у контексті переосмислення і дослідження теми Голокосту.

Леонід Кравчук як голова Верховної Ради вибачився у 1991 році у Бабиному Яру перед єврейським народом від імені українського за участь окремих українців у Голокості.

Окрім Леоніда Кравчука, до складу Наглядової ради Благодійного фонду Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" входять такі видатні особистості, як нобелівська лауреатка з літератури Світлана Алексієвич, колишній віце-канцлер Німеччини Йошка Фішер, американський політик Джо Ліберман, екс-президент Польщі Александр Кваснєвський та генеральна директорка ЮНЕСКО у 2009 – 2017 роках Ірина Бокова.

На рівні функцій Наглядова рада здійснює контроль за діяльністю Фонду і консультує Раду директорів як окремий і незалежний від неї орган.

Водночас за інформацією поширеною Головою Українського інституту національної пам'яті Антоном Дробовичем, Кравчук увійшов до складу ради, бо "...не може бути на одній території двох музеїв на одну і ту саму тему, - приватного та державного, - і що він став членом наглядової ради, щоб переконати інших учасників приватного проєкту підтримувати створення державного музею."

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".