Арештовані картини Порошенка помістили за ґрати в музеї Гончара

Картини з колекції Петра Порошенка, через які його викликали на допит у Державне бюро розслідувань, залишили в музеї Івана Гончара і помістили за ґрати.

Про це пишуть на сторінці Петра Порошенка.

 

"Сьогодні тут [у музеї Івана Гончара] відкрилася незвичайна виставка, де представлені полотна митців, більшість з яких мають безпосередній стосунок до України. Запрошую всіх відвідати цю інсталяцію. Приходьте, щоб побачити на власні очі, до чого призводять безглузді дії влади", — сказано на сторінці.

Пресслужба партії "Європейська солідарність" повідомила, що така експозиція — це перформанс.

"Директор музею Петро Гончар символічно розірвав стрічку, якою були опечатані двері до виставкової зали, і присутні побачили, що картини художників зі світовими іменами буквально перебувають "під арештом", у заґратованому просторі", — пишуть у повідомленні.

26 червня працівники ДБР приїхали до музею, щоб оцінити колекцію Порошенка. Утім, за словами директора музею Петра Гончара, у слідчих не було відповідних для цього документів, тому вони змушені були піти.


Нагадуємо
, що 26 травня співробітники Державного бюро розслідувань під час проведення слідчих дій у рамках одного з кримінальних проваджень застосували силу для проникнення у виставкове приміщення музею – зламали двері, виштовхнули директора – Петра Івановича Гончара, і заблокували вхід. Що відбувалося в цей час у приміщеннях музею – невідомо, оскільки співробітників Музею Гончара, народних депутатів, які прибули на місце, та журналістів всередину не пропускали.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.