Рівненщина зробить музеї інклюзивними

У Рівненській області місцеві музеї адаптують для людей з особливими потребами.

Про це повідомляє пресслужба облдержадміністрації.

Замок в Острозі
Замок в Острозі

"На Рівненщині музеї адаптують для людей з інвалідністю. Зокрема, запровадять аудіогіди – спеціальні путівники для людей з порушенням зору, а також розроблять буклети шрифтом Брайля, позначать сходові маршрути, встановлять мнемосхеми", – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що загалом туристи з особливими потребами зможуть побувати на п'ятьох екскурсіях у Рівненському обласному краєзнавчому музеї, Державних історико-культурних заповідниках Острога та Дубно, культурно-археологічному центрі "Пересопниця" у Рівненському районі.

Такі ініціативи реалізують у межах проєкту "Культурні продукти Рівненщини без обмежень". Його втілять громадські організації за підтримки Українського культурного фонду.

Окрім того, проєкт передбачає проведення семінарів, тренінгів та наставницьких сесій для провайдерів культурних послуг. Для екскурсоводів проведуть відеоуроки з основ української жестової мови.

Термін реалізації проєкту – до 30 вересня.

На популяризацію культурних, туристичних особливостей краю на Рівненщині цього року спрямовано 2,9 млн грн.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.