Центральний державний архів зарубіжної україніки змінив адресу

Центральний державний архів зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) «переїхав» на нове місце і віднині знаходиться на вулиці Солом’янській, 24.

Про це повідомляєься на сторінці архіву в Facebook.

 

"Шановні наші користувачі, друзі, партнери архіву! Ми раді повідомити вам, що від 23 липня 2020 р. ЦДАЗУ знаходиться за новою адресою по вул. Солом'янська, 24", - йдеться у дописі.

Як зазначається, відтепер ЦДАЗУ перебуває в комплексі споруд центральних державних архівних установ - "архівному містечку", під опікою Державної архівної служби України.

На період облаштування на новому місці в архіві просять звертатися із запитаннями на такі електронні адреси: vvid.tsdazu@arch.gov.ua; i.maga.tsdazu@arch.gov.ua; i.kazimirova.tsdazu@arch.gov.ua.

Слідкувати за новинами архіву можна на офіційному сайті ЦДАЗУ та у Facebook.


ДОВІДКА. Центральний державний архів зарубіжної україніки є головною архівною установою для зберігання документів історико-культурного надбання зарубіжного українства та координаційним центром з питань роботи з документами української діаспори, що зберігаються в інших архівах та колекціях.

ЦДАЗУ створений 12 травня 2007 року.

В архіві приймають на зберігання документи українців у світі, забезпечують фахове науково-технічне опрацювання отриманих документів і швидке надання їх у користування дослідникам. Документи видаються для користування в читальному залі всім бажаючим відповідно до Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи".

Історія заборони: Секс на Закарпаття потрапив із Угорщини

Коли в радянський час жартували про те, що “в СРСР сексу нема”, то частково мали рацію. Оголене людське тіло, щось сексуальне вважалося поза законом. Табу. Натомість не для партійної еліти, яка мала змогу вільно подорожувати за кордон і привозити собі деякі атрибути західного “солодкого життя”, у тому числі, журнали та відеокасети з “полуничкою”.

Вулиця “Антикомунізм”: спільна боротьба євреїв та українців

У другій половині 1950-х років вихідці із Західної України Ярослав Стецько та Гавів Шибер активно сприяли утворенню світової антикомуністичної організації. Ярослав Стецько(президент Антибільшовицького Блоку Народів) очолював організаційний комітет Антикомуністичного континентального конгресу в Гватемалі, тоді як Гавів Шибер, вперше представляв ізраїльську антикомуністичну організацію – Антикомуністичний голос Єрусалиму – на такому заході.

Шляхта обрає авантюризм

Не втручайся до чужих справ, але не дозволяй, щоб втручались у твої; Доброї ради слухай, але май власну думку. Не дозволяй собі зректися виконання задуманого ні через труднощі, ані через небезпеки. Не змушуй нікого визнавати свої погляди, як і не дозволяй, щоб до твоїх поглядів ставилися без належної поваги. Не хились як тростинка, а будь непорушним, як дуб; стократно краще бути зламаним та зігнутим, ніж гнутися щоразу в ту чи іншу сторону. Не будь зарозумілим щодо людей, нижчих станом за тебе, але й не колінкуй перед вищими. Не звертай уваги на людські вчинки, а за свої власні відповідай перед Богом та своїм сумлінням.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято