Суд підтвердив заборону на будівництво біля музею у Пирогові

Апеляційний суд залишив у силі рішення господарського суду міста Києва про заборону будівництва житлового комплексу на земділянці біля музею у Пирогові.

Про це інформує пресслужба прокуратури Києва у Facebook.

 

"Суд апеляційної інстанції підтримав позицію прокуратури міста Києва та залишив у силі рішення господарського суду міста Києва про заборону будівництва житлового комплексу на земельній ділянці біля Національного музею народної архітектури та побуту України, що у селі Пирогів", - йдеться у повідомленні.

У відомстві нагадали, що столична прокуратура пред'явила позов про скасування права оренди приватного товариства на 16 га землі вартістю 274 млн грн, що знаходиться в зоні охоронюваного ландшафту в районі Національного музею народної архітектури та побуту України.

"Оскільки товариство розпочало підготовчі роботи на спірній земельній ділянці, прокуратура звернулась до суду із заявою про заборону проведення будь-яких будівельних робіт на цій території", - пояснили у відомстві.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28 травня 2020 року, а також рішенням суду апеляційної інстанції від 23 липня 2020 будівництво біля Національного музею народної архітектури та побуту України заборонено, зазначається у повідомленні.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.