Кулеба під час свого візиту до Польщі обговорив історичні питання

Україна відкрита до взаємодії у вирішенні історичних питань з Польщею, але критичним вважає принцип взаємності.

Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час спільної пресконференції з главою МЗС Польщі Яцеком Чапутовичем у Варшаві, повідомляє кореспондент Укрінформу. 27-28 липня міністр закордонних справ України перебуває з робочим візитом у Польщі.

 

"Ми абсолютно відкриті до взаємодії з Польщею, ми поважаємо право шукати і вшановувати історичні місця, у тому числі місця поховань, але для нас абсолютно критичним, як власне, думаю, і для наших польських партнерів, є принцип взаємності", - зазначив Кулеба.

Він підкреслив, що Польща й Україна мають підходити до "вкрай чутливого" для обох суспільств історичного питання на основі не лише взаємної поваги, але і синхронізації взаємних рішень.

"Була досягнута певна домовленість між нашими країнами, і Україна відповідно до цієї домовленості зняла заборону на ексгумацію польських поховань в Україні.

Тепер ми очікуємо на ухвалення Польщею рішення щодо відновлення одного українського пам'ятника, і після того, як це буде зроблено, у нас будуть відкриті всі можливості для подальшого розвитку взаємодії в цій царині", - підкреслив глава МЗС України.

У свою чергу міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович нагадав, що восени минулого року польський інститут національної пам'яті звернувся щодо можливості ведення пошукових робіт у Дрогобичі, де була в'язниця НКВД, і у Львові, де є два місця польських поховань від 1939 року.

"Відповідні польські установи досліджують прохання української сторони щодо відновлення дошки на Монастирі (гора у Польщі - ред.) на могилі громадян України. Думаю, що ці справи будуть вирішуватися відповідними органами, бо це відбувається поза компетенціями МЗС", - додав Чапутович.


Нагадуємо, що у січні в Польщі на горі Монастир біля села Верхрата у Підкарпатському воєводстві невідомі знищили меморіальну дошку з могили воїнів Української повстанської армії (УПА). Меморіальна дошка на могилі була присвячена членам УПА – жителям навколишніх сіл, які загинули в бою з НКВД у довколишніх лісах 2–3 березня 1945 року.

Читайте також:

Відновлення меморіалів УПА: у польському Інституті нацпам'яті назвали умови

Нагадуємо, що 9 жовтня 2016 року невідомі повністю знищили пам'ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, "Табір великої Польщі"), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Хрест на могилі-кургані очистили лише 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.


Читайте також: Зеленський і Дуда. Про що домовились президенти в політиці історичної пам'яті

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну