Спецпроект

Зеленський підтримав будівництво меморіалу Голокосту "Бабин Яр"

Президент України Володимир Зеленський під час онлайн-зустрічі із членами наглядової ради фонду Меморіал Голокосту «Бабин Яр» підтримав будівництво майбутнього Меморіального Центру у Києві. Раніше проєкт Меморіалу викликав критику у суспільстві.

Про це повідомляє пресслужба Фонду.

 

"Багато українців носять високе звання "Праведника народів світу". Це українці, які часто ціною власного життя, рятували євреїв у Голокост. Створення меморіалу — дуже важливе для нашої країни. В її історії — було багато трагічних сторінок. Однак, ми маємо пам'ятати про них, розповідати своїм наступним поколінням", — заявив Зеленський.

Своєю чергою, голова наглядової ради Фонду Натан Щаранський зазначив, що історія Бабиного Яру важлива не лише для єврейського народу.

"У нас однакові цілі — боротися за свободу і демократію наших народів. Ця ініціатива — не просто пам'ятник, це буде визначний меморіал де буде і музей, і центр дослідження, що сприятиме підвищенню толерантності в суспільстві та матиме глобальне значення для позиціонування України в світі та міжнародного визнання", — зазначив він.

Водночас президент Всесвітнього єврейського конгресу Рональд Лаудер наголосив, що майбутній Меморіал "має давати відвідувачам чітку відповідь на питання, що таке антисемітизм".

"Це третє покоління, яке знає про Голокост. Але якщо про Аушвіц знають майже всі, то історія Бабиного Яру молоді майже невідома. Я хочу, щоб приїжджали до Києва побачити Меморіал "Бабин Яр", щоб зрозуміти, що тут сталося", — зазначив він.


Читайте також: Бабин Яр. Музей жахів режисера Хржановського

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.