Nike, PepsiCo і FedEx просять розірвати контракти з командою Washington Redskins через її назву

Понад 80 комерційних компаній та інвесторів закликають Nike, PepsiCo і FedEx розірвати контракти з командою з американського футболу Washington Redskins («Вашингтонські червоношкірі») або припинити ділові відносини, якщо вона не змінить свою назву.

Про це пише The Бабель із посиланням на The Hill.

 
ФОТО: Bill Dickinson/Flickr

Компанії стверджують, що вищезазначені бренди не відповідають їхній заявленій позиції проти расизму, і зазначають, що питання про некоректність назви команди як ніколи актуальне на тлі руху Black Lives Matter.

У своїх відкритих листах компанії зазначають, що інвестори багато років обговорювали з Nike питання про назву команди, але безрезультатно.

"Nike час зрозуміти масштаби цього моменту, чітко заявити про свою опозицію до расистської назви команди й зробити відчутні та значущі кроки, щоб змусити команду припинити використовувати цю назву", — йдеться в одній із заяв інвесторів.

Курʼєрську компанію FedEx, яка володіє правами на поле у штаті Меріленд, де грає команда, критикують за нечітку позицію з цього питання. Від PepsiCo теж очікують рішучої заяви і дій.

Суперечки навколо назви команди тривають протягом десятиліть. Лідери рухів корінних американців і члени уряду неодноразово стверджували, що назва расистська.

Власник команди Ден Снайдер говорив, що ніколи не змінить назву. За його словами, вона є обличчям команди, яка тричі виграли Супербоул, і вагомою частиною її історії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.