Нардеп прирівняв маршала Жукова до Христофора Колумба

Народний депутат з фракції «Батьківщина» Олексій Кучеренко засудив демонтаж пам’ятників Георгію Жукову

Як повідомляє Главком, про це депутат написав у Фейсбуці. Кучеренко прирівняв маршала Жукова до Христофора Колумба і заявив, що саме Жукову Україна завдячує частиною своїх територій.

"Прочитав про ідіотів в одній далекій країні, які знесли пам'ятник Христофору Колумбу. Який їхню ж країну і відкрив. Для цивілізації, як виявилося згодом. Задумався. Ідіотизм - захворювання інтернаціональне. Так наприклад, кордони сучасної України на південно-заході були придбані в результаті ... "Прутського походу" 1940 року якогось Георгія Жукова. Якому під шумок також позносили пам'ятники. Ось і живи тепер з цим!", - пише депутат від "Батьківщини".

"Я до чого - а ми не хочемо все разом трохи заспокоїтися і включити мізки, нарешті?! Або хоча б їх залишки?! Історія - це штука дуже тонка і складна. І тупих балаболів вона точно не любить. Давайте спробуємо сконцентруватися над справжнім з його проблемами!", - пропонує нардеп.

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.