Нардеп прирівняв маршала Жукова до Христофора Колумба

Народний депутат з фракції «Батьківщина» Олексій Кучеренко засудив демонтаж пам’ятників Георгію Жукову

Як повідомляє Главком, про це депутат написав у Фейсбуці. Кучеренко прирівняв маршала Жукова до Христофора Колумба і заявив, що саме Жукову Україна завдячує частиною своїх територій.

"Прочитав про ідіотів в одній далекій країні, які знесли пам'ятник Христофору Колумбу. Який їхню ж країну і відкрив. Для цивілізації, як виявилося згодом. Задумався. Ідіотизм - захворювання інтернаціональне. Так наприклад, кордони сучасної України на південно-заході були придбані в результаті ... "Прутського походу" 1940 року якогось Георгія Жукова. Якому під шумок також позносили пам'ятники. Ось і живи тепер з цим!", - пише депутат від "Батьківщини".

"Я до чого - а ми не хочемо все разом трохи заспокоїтися і включити мізки, нарешті?! Або хоча б їх залишки?! Історія - це штука дуже тонка і складна. І тупих балаболів вона точно не любить. Давайте спробуємо сконцентруватися над справжнім з його проблемами!", - пропонує нардеп.

 

Томаш Ґарріґ Масарик: Президент-визволитель

В аудиторії празького університету шуміли студенти. Молоді люди відмовлялися спілкуватися зі своїм викладачем – професором філософії Томашем Масариком. Викладач писав крейдою на дошці свої звернення, однак у відповідь чув лише свист студентів, які таким чином бойкотували його лекцію. На дітей Масарика нападали дорогою до школи, а дружина Шарлотта стала ціллю насмішок та презирства. Сам Масарик отримав ярлик «зрадника» та «єврейського агента». На дворі був 1900 рік і в Празі вирувала антисемітська «Гілснеріада». Протягом наступних двадцяти років Томаш Масарик зі «зрадника» перетворився на «батька нації» та «президента визволителя».

Кава і «Велика депресія»

Навряд чи бідні й голодні люди потребували насамперед кави, але на чашку вони бодай могли сподіватися. Відстоявши довжелезну чергу на доброчинну кухню, людина «отримувала миску кукурудзяної каші, часто без молока й цукру, і кухоль кави». Сільські жителі, втративши свої ферми, ставили на узбіччях намети і трималися на «квасолі і чорній каві». Дороті Дей згадувала, як чоловіки приходили до благодійних пунктів католицького робітничого руху "по одяг, черевики, шкарпетки чи плащ": "Коли у нас нічого не залишалося, ми казали: "Посидьте, випийте кави. Візьміть сендвіч". Кави ми варили дедалі більше".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка