Біля Рівного виявили знахідки, яким 7 тисяч років

У селі Хотин, що за 10 кілометрів від Рівного під час археологічних робіт експедиція натрапила на матеріали часів мідного, бронзового й раннього залізного віку

Як повідомляє Суспільне.Новини, це перші офіційні розкопки цієї території, що є пам'яткою археології місцевого значення 11-13 століть. На початку розкопок археологи розраховували натрапити на давньоруські знахідки. Але, вибравши 80 сантиметрів переораного ґрунту, виявили матеріали, яким 7 тисяч років.

"Можна було сподіватися тут на ранніх слов'ян, якесь 8-ме, 9-те століття. А тут пішло раннє залізо... мідний вік, бронзовий вік", – розповідає керівник археологічної експедиції Олексій Войтюк .

Розкопки на городищі – це перший етап проєкту "Створення туристично-культурного центру в селі Хотин в рамках Зеленого шляху "Медове коло". Його втілюють за спільнокошт Шпанівської об'єднаної територіальної громади та обласного бюджету.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.