Визначено лауреатів премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності

У Держкомтелерадіо відбулось засідання Комітету з премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності, на якому визначено лауреатів 2020 року

У номінації "За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації" премію виборола робота Сергія Махуна "Fakebook. Гібридна війна у світі постправди точиться й на історичному полі" (газета "Дзеркало тижня", №1 від 13.01.2019). У статті автор аналізує і спростовує фейки і міфи спільної історії з агресивним північно-східним сусідом - Росією.

У номінації "За кращий твір у телевізійній сфері" перемогу здобула передача "Історична правда. Українська ідентичність" (автори проекту - Вахтанг Кіпіані, Ольга Мовчан, Дарія Коровицька, Петро Колодій, Богдан Ільчишин), яка вийшла в ефір 29 вересня 2019 р. на телеканалі "Еспресо".

Серед поданих на премію радіопрограм кращою визнана передача "Вся країна", яка вийшла в ефір 22 січня 2019 року на Українському радіо. Керівник проекту - Юлія Шелудько, автори - Ольга Молоцька, Вікторія Сидоренко, Софія Шеметуха. Передача створена до Дня Cоборності України. За допомогою радіомосту між студіями Києва, Івано-Франківська та міста Дніпро слухачі дізналися, як цей день святкували 100 років тому і як святкують сьогодні.

У номінації "За кращу наукову роботу в інформаційній сфері" премію присуджено доктору наук з державного управління, професору Василю Куйбіді та доктору політичних наук, професору Валерію Бебику за монографію "Національна безпека в умовах інформаційних та гібридних війн" (НАДУ, м. Київ, 2019). У книзі викладено теорію інформаційних та гібридних війн, методи протидії зовнішній інформаційній агресії, спеціальним інформаційним кампаніям, операціям, впливам.

Загалом цього року на здобуття премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності було подано 22 твори: 5 - в номінації "За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації"; 10 - в номінації "За кращий твір у телевізійній сфері"; 2 - в номінації "За кращий твір у радіомовній сфері"; 5 - в номінації "За кращу наукову роботу в інформаційній сфері".

Премію ім. Івана Франка в галузі інформаційної діяльності засновано 2004 року, вона присуджується щорічно до дня народження Івана Франка - 27 серпня. Премією відзначаються автори нових оригінальних творів, що сприяють утвердженню історичної пам'яті народу, його національної свідомості та самобутності, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.

Теми

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.