На Полтавщині відкрили пам’ятний знак на честь українсько-шведського союзу

У селі Великі Будища неподалік Диканьки на Полтавщині відкрили пам’ятний знак на честь «Великобудищанського трактату» — однієї з найбільш знакових подій Великої Північної війни та воєнно-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи.

Про це повідомляє інтернет-видання Полтавщина.

 

Урочистості організували Департамент культури і туризму Полтавської облдержадміністрації, Диканська районна рада та Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам'яті.

Союзницький документ 1709 року між гетьманом Іваном Мазепою й кошовим отаманом Запорізької Січі Костем Гордієнком з одного боку та шведським королем Карлом ХІІ з іншого підписали у одній із церков села Великі Будища (ймовірно в Іоанно-Богословській (Успенській) — найдавнішій п'ятикупольній.

Ініціатор і організатор спорудження — директор місцевої школи, депутат районної ради, історик-краєзнавець Олександр Калашник. Виготовлення профінансовано зусиллями меценатів та коштом районного бюджету — згідно з рішенням Диканської районної ради.

У встановленні, благоустрої брали участь вчителі, громада села. На гранітній стелі зображено герби учасників тих історичних подій: гетьмана Івана Мазепи, шведського короля Карла XII та герб Війська Запорізького, а увінчує пам'ятник герб сотенного козацького містечка Великі Будища 1709 року.

Це перший пам'ятний знак українсько-шведському союзу на Полтавщині.

"Дослідники відзначають високий рівень міфологізації подій Великої Північної війни в Україні 1708-1709 років і воєнно-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи. Один із російських імперських міфів звучить просто і нахабно: українсько-шведського союзу взагалі не було!

Щойно відкритий пам'ятний знак спростовує ворожу пропаганду і засвідчує, що запорізькі козаки теж брали участь у тих подіях, що кошовий отаман Кость Гордієнко попри непрості стосунки з гетьманом, коли настав вирішальний час, коли йшлося про визволення України з — під московського ярма став на бік української ідеї, на бік гетьмана Мазепи", — наголосив у своєму виступі представник УІНП Олег Пустовгар.

"Основна особливість цього договору в тому, що шведський король зобов'язався не укладати мирової угоди з московським царем, доки не визволить з — під московської влади Україну й Запоріжжя. Сама ж подія мала величезне значення не лише для перебігу подій Великої Північної війни, а й для нас, сучасників", — говорилося на урочистостях.

Зокрема, Людмила Шендрик, заступниця директора музею "Поле Полтавської битви" з наукової роботи зауважила: "До українсько-шведського союзу приєдналися запорожці, які завжди конфліктували з Мазепою і це говорить про те, що в нас небагато історичних моментів, коли різні за політичними уподобаннями політичні сили забули про свої чвари і об'єдналися заради звільнення України від московської тиранії".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.