АНОНС: Виставка до 100-річчя створення УВО

На виставці будуть представлені фотографії керівників УВО – Євгена Коновальця, Андрія Мельника, Юліана Головінського, Володимира Яніва, а також фотографії учасників першого Конгресу ОУН у Відні в лютому 1929 р. та багато іншого.

Про це повідомляє Національний музей історії України.

 

У відкритті візьмуть участь: донька очільника УГВР Кирила Осьмака Наталя Осьмак, дослідники історії ОУН та УВО кандидат історичних наук, завідувач відділу історії України ХХ ст. НМІУ Олександр Іщук, завідувач відділу НМІУ "Музей Української революції 1917–1921 років" Олександр Кучерук, член Наукового товариства імені Тараса Шевченка (м. Тернопіль) Василь Штокало, політолог Андрій Ковальов, директорка Боярського краєзнавчого музею Галина Терпиловська.

На виставці будуть представлені фотографії керівників УВО – Євгена Коновальця, Андрія Мельника, Юліана Головінського, Володимира Яніва, а також фотографії учасників першого Конгресу ОУН у Відні в лютому 1929 р. (серед яких були і члени УВО).

Відвідувачі зможуть побачити оригінальні видання та розпорядчі документи УВО: журнал "Сурма", інструкції та вказівки 1928–1932 рр., в яких відображено основні напрями діяльності УВО; видання пропагандного відділу УВО (1929), в яких зазначено основні цілі та завдання організації.

А також газету "Український голос" від 14 серпня 1932 року, на першій сторінці якої польською цензурою було вилучено велику статтю про один із суддів на членами ОУН і УВО, та газету "Новий час" від 23 грудня 1932 року, де розміщено детальну інформацію про один із суддів над членами ОУН і УВО.

Експонати надані Фундацією імені Олега Ольжича.


Інформація для учасників заходу: у зв'язку з епідеміологічною ситуацією, у залі проведення заходу дозволено одночасне перебування не більше 17 осіб. Заздалегідь перепрошуємо за незручності.


Час: 3 серпня, понеділок, 12:00


Місце:
Національний музей історії України (3-й поверх, зал № 23) вул. Володимирська, 2.


Захід відбудеться в межах конференції, присвяченої 100-річчю створення УВО. Конференція триватиме з 10:00 до 14:00.


Інформація для ЗМІ та акредитація за телефоном: 098 7633937 (Леонід).

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.