АНОНС: Виставка до 100-річчя створення УВО

На виставці будуть представлені фотографії керівників УВО – Євгена Коновальця, Андрія Мельника, Юліана Головінського, Володимира Яніва, а також фотографії учасників першого Конгресу ОУН у Відні в лютому 1929 р. та багато іншого.

Про це повідомляє Національний музей історії України.

 

У відкритті візьмуть участь: донька очільника УГВР Кирила Осьмака Наталя Осьмак, дослідники історії ОУН та УВО кандидат історичних наук, завідувач відділу історії України ХХ ст. НМІУ Олександр Іщук, завідувач відділу НМІУ "Музей Української революції 1917–1921 років" Олександр Кучерук, член Наукового товариства імені Тараса Шевченка (м. Тернопіль) Василь Штокало, політолог Андрій Ковальов, директорка Боярського краєзнавчого музею Галина Терпиловська.

На виставці будуть представлені фотографії керівників УВО – Євгена Коновальця, Андрія Мельника, Юліана Головінського, Володимира Яніва, а також фотографії учасників першого Конгресу ОУН у Відні в лютому 1929 р. (серед яких були і члени УВО).

Відвідувачі зможуть побачити оригінальні видання та розпорядчі документи УВО: журнал "Сурма", інструкції та вказівки 1928–1932 рр., в яких відображено основні напрями діяльності УВО; видання пропагандного відділу УВО (1929), в яких зазначено основні цілі та завдання організації.

А також газету "Український голос" від 14 серпня 1932 року, на першій сторінці якої польською цензурою було вилучено велику статтю про один із суддів на членами ОУН і УВО, та газету "Новий час" від 23 грудня 1932 року, де розміщено детальну інформацію про один із суддів над членами ОУН і УВО.

Експонати надані Фундацією імені Олега Ольжича.


Інформація для учасників заходу: у зв'язку з епідеміологічною ситуацією, у залі проведення заходу дозволено одночасне перебування не більше 17 осіб. Заздалегідь перепрошуємо за незручності.


Час: 3 серпня, понеділок, 12:00


Місце:
Національний музей історії України (3-й поверх, зал № 23) вул. Володимирська, 2.


Захід відбудеться в межах конференції, присвяченої 100-річчю створення УВО. Конференція триватиме з 10:00 до 14:00.


Інформація для ЗМІ та акредитація за телефоном: 098 7633937 (Леонід).

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.