Вчені НАНУ відреагували на інтервʼю академіка Гончарука про появу життя на Землі

Академіки та вчені Національної академії наук України відреагували на інтервʼю претендента на пост президента НАНУ академіка Владислава Гончарука. Вони вважають його висловлювання антинауковими і шкідливими для репутації академії наук.

Про це йдеться в їх спільному зверненні.

 
Владислав Гончарук

"Нас глибоко обурила ця публікація [інтервʼю виданню "Граніт науки"], заснована на анти- і псевдонаукових висловлюваннях вченого і директора великої хімічної установи, який бажає очолити Національну академію наук України.

Розглядаємо її як певний набір його виключно персональних уявлень, котрі, як ми хотіли би сподіватися, з'явились у нього в останні роки і яких ми ніколи раніше від нього не чули", — сказано у зверненні.

Вчені вважають, що заяви Гончарука суперечать фактам, які встановила світова наука. "Це стосується як уявлення про походження і розвиток Всесвіту, Сонячної системи і планети Земля, так і тверджень щодо виникнення і розвитку життя на ній", — уточнили вчені.

Представники НАНУ зазначили, що не поділяють "фантазій" Гончарука.

Члени Відділення хімії НАН України також засудили висловлювання академіка.

"Ми засуджуємо некоректні висловлювання академіка [...] про всесвітньо відомих вчених, своїх колег по президії і всього наукового співтовариства. Інтервʼю містить низку нечітких, часто помилкових і необгрунтованих тверджень [...].

Вважаємо, що це інтервʼю завдало великої шкоди авторитету Національної академії наук України та вітчизняної науки в цілому", — сказано у відкритому листі.

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.

Де сховані «камені спотикання»?

Значно легше цькувати окремих представників спротиву, а всіх незгодних загалом звинуватити у антисемітизмі («вони проти єврейського проекту, вони не хочуть вшанувати жертви Голокосту!»). Але люди не дурні і не засліплені, вони бачать, хто щиро вболіває за збереження пам’яті жертв, а хто цинічно піариться на цій пам’яті.