У Словенії відкрили пам’ятну дошку Івану Боберському

Урочисте відкриття пам’ятної дошки відомому педагогу, діячу української національної фізичної культури, почесному представнику ЗУНР в США та Канаді Івану Боберському відбулося 23 вересня в словенському місті Тржіч.

Про це повідомляє пресслужба посольства України в Словенії.

 

Захід відкрили посол України Михайло Бродович та мер міста Тржіч Борут Сайовіц. У своїх виступах вони відзначили неоціненний внесок, який протягом свого життя зробив Боберський як в Україні, так і в Словенії.

Знаковим стало й те, що вшанування пам'яті відомого українського спортсмена Боберського відбулося саме в День словенського спорту, який вперше відзначається на державному рівні.

У посольстві висловили вдячність почесному консулу України в місті Веленьє Роберту Худоурніку за сприяння в організації заходу.

Посольство Україїни в Словенії на своєму сайті раніше докладно розповідало про життя та діяльність Івана Боберського (14 серпня 1873 – 17 серпня 1947), українського педагога, організатора, фундатора, теоретика і практика української національної фізичної культури.

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.

Де сховані «камені спотикання»?

Значно легше цькувати окремих представників спротиву, а всіх незгодних загалом звинуватити у антисемітизмі («вони проти єврейського проекту, вони не хочуть вшанувати жертви Голокосту!»). Але люди не дурні і не засліплені, вони бачать, хто щиро вболіває за збереження пам’яті жертв, а хто цинічно піариться на цій пам’яті.