Спецпроект

Кличко вшанував пам’ять жертв Бабиного Яру

"Меморіал Голокосту "Бабин Яр" буде такого ж рівня, як Яд Вашем" – запевнив київський міський голова

Як повідомляє Укрінформ, про це написав Київський міський голова Віталій Кличко у Фейсбуці.

"Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" в Києві буде створений. І він буде такого ж рівня, як Яд Вашем в Єрусалимі та Меморіал Голокосту у Вашингтоні. І я як мер Києва докладу всіх зусиль, щоб реалізувати цей проєкт", - наголосив Кличко.

 

За його словами, проєкт створення Меморіалу обговорюється вже 4 роки, і це довгий термін.

"Але наше завдання – не тільки звести будівлю. Головне – наповнити Меморіал змістом і донести до майбутніх поколінь правду і пам'ять про страшну світову трагедію", - зазначив Кличко.

Він нагадав, що, за оцінками істориків, за роки Другої світової в Бабиному яру було вбито і захоронено понад 100 тисяч людей різних національностей. Більшість закатованих були євреями.

"З того часу Бабин Яр став одним із символів Голокосту, жахливого злочину нацистів проти людства. Поки живе пам'ять про ті події, поки пам'ятаємо кожну жертву, кожного Праведника світу, Голокост не повториться. Ні для євреїв, ні для кримських татар, ні для українців, ні для будь-яких народів світу!" - наголосив він.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.