Уряд та Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» підписали меморандум

Документ був підписаний на місці майбутнього меморіалу одразу після церемонії вшанування пам'яті жертв трагедії в Бабиному Яру

За повідомленням Офісу Президента, у присутності Глави держави міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко і член наглядової ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", президент Всесвітнього єврейського конгресу Рональд Лаудер підписали Меморандум про взаєморозуміння та співпрацю.

Документ був підписаний на місці майбутнього меморіалу одразу після церемонії вшанування пам'яті жертв трагедії в Бабиному Яру.

Згідно з меморандумом, збереження та відновлення пам'яті про трагедію Бабиного Яру як символу Голокосту та інших трагедій періоду Другої світової війни є невід'ємною складовою пам'яті єврейського народу, національної пам'яті українського народу, а також інших народів світу, які стали жертвами та свідками злочинів нацистського режиму.

Сторони меморандуму виступили за об'єднання зусиль українського суспільства, держави, міжнародної спільноти та організацій, що займаються дослідженням та вивченням Голокосту і трагедії Бабиного Яру, спрямованих на збереження та відновлення історичної пам'яті, щоб вона стала постійним нагадуванням про ціну, яку люди платять заради миру.

 

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.