Уряд та Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» підписали меморандум

Документ був підписаний на місці майбутнього меморіалу одразу після церемонії вшанування пам'яті жертв трагедії в Бабиному Яру

За повідомленням Офісу Президента, у присутності Глави держави міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко і член наглядової ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", президент Всесвітнього єврейського конгресу Рональд Лаудер підписали Меморандум про взаєморозуміння та співпрацю.

Документ був підписаний на місці майбутнього меморіалу одразу після церемонії вшанування пам'яті жертв трагедії в Бабиному Яру.

Згідно з меморандумом, збереження та відновлення пам'яті про трагедію Бабиного Яру як символу Голокосту та інших трагедій періоду Другої світової війни є невід'ємною складовою пам'яті єврейського народу, національної пам'яті українського народу, а також інших народів світу, які стали жертвами та свідками злочинів нацистського режиму.

Сторони меморандуму виступили за об'єднання зусиль українського суспільства, держави, міжнародної спільноти та організацій, що займаються дослідженням та вивченням Голокосту і трагедії Бабиного Яру, спрямованих на збереження та відновлення історичної пам'яті, щоб вона стала постійним нагадуванням про ціну, яку люди платять заради миру.

 

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.