АНОНС: міні-фестиваль LEGIO Historica Херсон

3-4 жовтня у Херсоні відбудеться історичний фестиваль. Більшість подій фестивалю - під відкритим небом

 

Програма

3 жовтня

Обласна універсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара (вул. Героїв Крут, 2)

11.00 - відкриття фестивалю

11.15 - 16.00 - книжковий ярмарок

11.15 - 16.00 - локація з історичними настільними іграми

Лекційна програма

Краєзнавчий відділ (2 поверх ОУНБ імені Олеся Гончара)

11.15 - лекція "Українська історична спадщина Литви і Криму: як Тягин змінює сучасну Херсонщину"

Наталя Бімбірайте

12.15 - лекція "Французьке "кумівство" на Півдні України"

Єгор Сидорович

13.15 - лекція "Археологічні дослідження фортеці біля Тягинки В. І. Гошкевичем у 1914 р."

Андрій Лопушинський

14.15 - Майстер-клас "Археологія за годину" (на вулиці, перед центральним входом у бібліотеку)

Сергій Немцев

15.15 - лекція "Події 1917-1921 років в Україні: "визвольні змагання" або "громадянська війна?"

Вадим Яровий

Бібліокав'ярня (3 поверх ОУНБ імені Олеся Гончара)

11.15 - лекція "Голодомор 1932-1933 років в усній історії Півдня України"

Наталя Кузовова

12.15 - лекція "Протистояння "Червоній зірці" та "чорним орлам": країни Балтії у боротьбі за свободу 1918-1920"

Артем Петрик

Бібліографічний відділ (3 поверх ОУНБ імені Олеся Гончара)

13.15 - лекція "Артуріана: історичний детектив тривалістю півтори тисячі років"

Кирило Галушко

14.15 - лекція "Від війська до підприємств та лісових галявин: де і як грали в футбол в Україні 1920-х?"

Євгеній Шатілов

15.15 - презентація книжки "Ми" та творча зустріч з Русланом Горовим

Програма кінопоказів

ККЗ "Ювілейний" (вул. Перекопська, 11), Велика зала

17.00 - фестиваль херсонської документалістики

18.30 - прем'єра документального фільму "Калініндорф" (Україна, 2020)

Юрій Капарулін, Лесь Касьянов

4 жовтня

Екскурсійна програма

11.00 - екскурсія "Вчені, авантюристи, праведники: старий Херсон у родинній історії Гошкевичів" (Старт - Гімназичний сквер (вул. Соборна), біля пам'ятника прикордонникам)

Антон Костенко

13.00 - екскурсія місцями єврейського гетто у Херсоні (старт - Планетарій, вул. Воронцовська, 14)

Юрій Капарулін

15.00 - Екскурсія "Херсонський модернізм: назад у майбутнє" (Старт - Херсонський річморвокзал, Одеська площа)

Андрій Луцик, Наталія Шальнова

Краєзнавчий відділ (2 поверх ОУНБ імені Олеся Гончара)

16.00 - презентація книжок "Від Січі до Чорноморії. Запорозьке та чорноморське козацтво в російсько-турецьких війнах другої половини XVIII століття" та "Станиці над Бугом. Історія Бузького козацького війська 1769-1817 рр."

Олексій Патлах

Арт-куб "Masson" (вул. Суворова, 27)

18.00 - дискусія "Відновити не можна руйнувати: якою буде доля історико-культурної спадщини Херсона?"

Томаш Ґарріґ Масарик: Президент-визволитель

В аудиторії празького університету шуміли студенти. Молоді люди відмовлялися спілкуватися зі своїм викладачем – професором філософії Томашем Масариком. Викладач писав крейдою на дошці свої звернення, однак у відповідь чув лише свист студентів, які таким чином бойкотували його лекцію. На дітей Масарика нападали дорогою до школи, а дружина Шарлотта стала ціллю насмішок та презирства. Сам Масарик отримав ярлик «зрадника» та «єврейського агента». На дворі був 1900 рік і в Празі вирувала антисемітська «Гілснеріада». Протягом наступних двадцяти років Томаш Масарик зі «зрадника» перетворився на «батька нації» та «президента визволителя».

Кава і «Велика депресія»

Навряд чи бідні й голодні люди потребували насамперед кави, але на чашку вони бодай могли сподіватися. Відстоявши довжелезну чергу на доброчинну кухню, людина «отримувала миску кукурудзяної каші, часто без молока й цукру, і кухоль кави». Сільські жителі, втративши свої ферми, ставили на узбіччях намети і трималися на «квасолі і чорній каві». Дороті Дей згадувала, як чоловіки приходили до благодійних пунктів католицького робітничого руху "по одяг, черевики, шкарпетки чи плащ": "Коли у нас нічого не залишалося, ми казали: "Посидьте, випийте кави. Візьміть сендвіч". Кави ми варили дедалі більше".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка