Археологи виявили артефакти битви під Грюнвальдом

На місці битви під Грюнвальдом знайшли бойові сокири та інші види зброї.

Археологи з Польщі виявили бойові сокири та інші стародавні артефакти на місці битви під Грюнвальдом, яка відбулася 15-го липня 1410-го року. Про знахідки дослідників пише Lenta.ua із посиланням на видання Nauka w Polsce.

 

Грюнвальдська битва – одна з наймасштабніших битв середньовічної Європи, і одна з найважливіших подій в польській і литовській історії. Вирішальна битва Великої війни (1409-1411) відбулася влітку 1410-го року на Грюнвальдських полях, де об'єднані війська Королівства Польського і Великого князівства Литовського перемогли війська Тевтонського ордена.

Той факт, що археологам вдалося виявити бойові сокири та інші види озброєння на місці великого середньовічного бою, виглядає як справжня сенсація – говорить глава музею Грюнвальдської битви Ф. Шимон Дре.

"Ми вивчаємо поле битви протягом декількох років і вперше натрапили на такі цінні знахідки", - сказав директор музею, додавши, що сокири збереглися в дивно гарному стані. Крім сокир, вчені знайшли частину меча і безліч наконечників стріл.

Точне місце, де були виявлені артефакти, не повідомляється – передбачається, що тут будуть проведені додаткові розкопки, за підсумками яких можуть бути знайдені інші середньовічні предмети. Археологи вважають, що в Грюнвальдській полях знаходиться ще чимало артефактів, що залишилися з часів битви.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.