Археологи виявили артефакти битви під Грюнвальдом

На місці битви під Грюнвальдом знайшли бойові сокири та інші види зброї.

Археологи з Польщі виявили бойові сокири та інші стародавні артефакти на місці битви під Грюнвальдом, яка відбулася 15-го липня 1410-го року. Про знахідки дослідників пише Lenta.ua із посиланням на видання Nauka w Polsce.

 

Грюнвальдська битва – одна з наймасштабніших битв середньовічної Європи, і одна з найважливіших подій в польській і литовській історії. Вирішальна битва Великої війни (1409-1411) відбулася влітку 1410-го року на Грюнвальдських полях, де об'єднані війська Королівства Польського і Великого князівства Литовського перемогли війська Тевтонського ордена.

Той факт, що археологам вдалося виявити бойові сокири та інші види озброєння на місці великого середньовічного бою, виглядає як справжня сенсація – говорить глава музею Грюнвальдської битви Ф. Шимон Дре.

"Ми вивчаємо поле битви протягом декількох років і вперше натрапили на такі цінні знахідки", - сказав директор музею, додавши, що сокири збереглися в дивно гарному стані. Крім сокир, вчені знайшли частину меча і безліч наконечників стріл.

Точне місце, де були виявлені артефакти, не повідомляється – передбачається, що тут будуть проведені додаткові розкопки, за підсумками яких можуть бути знайдені інші середньовічні предмети. Археологи вважають, що в Грюнвальдській полях знаходиться ще чимало артефактів, що залишилися з часів битви.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.