Голови інститутів нацпам'яті України та Польщі планують зустріч у листопаді

Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович та голова Інституту національної пам'яті Польщі Ярослав Шарек планують на початку листопада провести зустріч у Варшаві.

Про це розповів Дробович у коментарі журналістам у Києві, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу.

 
Антон Дробович

"Ми мали в кулуарах (у рамках сьогоднішньої зустрічі президентів України та Польщі - ред.) короткі перемовини і домовилися про робочу зустріч на початку листопада у Варшаві", - зазначив очільник УІНП.

За його словами, питаннями до обговорення на цій зустрічі мають стати напрямки співпраці, зокрема найбільш чутливі теми щодо збереження пам'яті, меморіалізації, пошукові та ексгумаційні роботи, увічнення й відновлення місць поховань, потенційні публікації матеріалів форуму істориків попередніх років тощо.

Дробович запевнив, що "оптимістично налаштований на діалог" з польським колегою. "Для нас важливе зараз повне відновлення на горі Монастир таблиці, про яке говорив Президент (Володимир Зеленський - ред.).

Президент у своєму виступі сказав, що очікуємо відновлення імен, і, я думаю після того взагалі ніяких проблем не буде, уже навіть готовий короткий список місць пошукових робіт та ексгумації, яким взаємно поляки і українці обмінялися для реалізації на найближчий час", - розповів голова УІНП.


Нагадуємо, що пам'ятник за погодженням і за фінансування польської влади був встановлений посеред лісу на горі Монастир, що поблизу села Верхрата Підкарпатського воєводства у Польщі.

У червні 2015 року невідомі вандали зафарбували гранітний хрест і знищили надмогильну плиту з іменами воїнів, які загинули навесні 1945 року у боях з радянськими військами з НКВД.

Лише у лютому 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля", що при Львівській обласній раді, почистили від фарби осквернений вандалами хрест на могилі-кургані воїнам УПА та спробували відновити меморіальну таблицю.

Звертали увагу на ці безчинства і польські активісти. Так, 3 листопада 2019 року вони разом із українцями повʼязали на дерева вишиті рушники біля сплюндрованої у 2015-му могили упівців. На цвинтарі провели спільні польсько-українські молебні. Також польські активісти зачитали звернення до влади у Варшаві, вимагаючи не потурати плюндруванню українських могил.

Черговий акт вандалізму стався вже цього року 20 січня. Невідомі зняли залишки меморіальної таблиці і вкинули їх у яму. Це саме сталося з вишиваними рушниками, які 3 листопада на деревах, що знаходяться довкола могили, повісили представники польської інтелігенції.

Днями замість повністю знищеної в січні 2020 року меморіальної плити встановлено нову, проте, з відмінними написами. На гранітній плиті тепер викарбовано напис польською та українською мовами: "Братська могила українців, які загинули в битві з радянським НКВС у монастирських лісах в ніч з 2 на 3 березня 1945 року". На попередній меморіальній плиті, яка була дещо більшою за розмірами, був напис " Полягли за вільну Україну" і вказано імена, прізвища та рік народження усіх 62-ох загиблих.


Читайте також:

Хто похований на горі Монастир?

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.