Голови інститутів нацпам'яті України та Польщі планують зустріч у листопаді

Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович та голова Інституту національної пам'яті Польщі Ярослав Шарек планують на початку листопада провести зустріч у Варшаві.

Про це розповів Дробович у коментарі журналістам у Києві, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу.

 
Антон Дробович

"Ми мали в кулуарах (у рамках сьогоднішньої зустрічі президентів України та Польщі - ред.) короткі перемовини і домовилися про робочу зустріч на початку листопада у Варшаві", - зазначив очільник УІНП.

За його словами, питаннями до обговорення на цій зустрічі мають стати напрямки співпраці, зокрема найбільш чутливі теми щодо збереження пам'яті, меморіалізації, пошукові та ексгумаційні роботи, увічнення й відновлення місць поховань, потенційні публікації матеріалів форуму істориків попередніх років тощо.

Дробович запевнив, що "оптимістично налаштований на діалог" з польським колегою. "Для нас важливе зараз повне відновлення на горі Монастир таблиці, про яке говорив Президент (Володимир Зеленський - ред.).

Президент у своєму виступі сказав, що очікуємо відновлення імен, і, я думаю після того взагалі ніяких проблем не буде, уже навіть готовий короткий список місць пошукових робіт та ексгумації, яким взаємно поляки і українці обмінялися для реалізації на найближчий час", - розповів голова УІНП.


Нагадуємо, що пам'ятник за погодженням і за фінансування польської влади був встановлений посеред лісу на горі Монастир, що поблизу села Верхрата Підкарпатського воєводства у Польщі.

У червні 2015 року невідомі вандали зафарбували гранітний хрест і знищили надмогильну плиту з іменами воїнів, які загинули навесні 1945 року у боях з радянськими військами з НКВД.

Лише у лютому 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля", що при Львівській обласній раді, почистили від фарби осквернений вандалами хрест на могилі-кургані воїнам УПА та спробували відновити меморіальну таблицю.

Звертали увагу на ці безчинства і польські активісти. Так, 3 листопада 2019 року вони разом із українцями повʼязали на дерева вишиті рушники біля сплюндрованої у 2015-му могили упівців. На цвинтарі провели спільні польсько-українські молебні. Також польські активісти зачитали звернення до влади у Варшаві, вимагаючи не потурати плюндруванню українських могил.

Черговий акт вандалізму стався вже цього року 20 січня. Невідомі зняли залишки меморіальної таблиці і вкинули їх у яму. Це саме сталося з вишиваними рушниками, які 3 листопада на деревах, що знаходяться довкола могили, повісили представники польської інтелігенції.

Днями замість повністю знищеної в січні 2020 року меморіальної плити встановлено нову, проте, з відмінними написами. На гранітній плиті тепер викарбовано напис польською та українською мовами: "Братська могила українців, які загинули в битві з радянським НКВС у монастирських лісах в ніч з 2 на 3 березня 1945 року". На попередній меморіальній плиті, яка була дещо більшою за розмірами, був напис " Полягли за вільну Україну" і вказано імена, прізвища та рік народження усіх 62-ох загиблих.


Читайте також:

Хто похований на горі Монастир?

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.