У Білорусі відбулась Ніч розстріляних поетів

Акція "Ніч розстріляних поетів" проводиться на згадку про ніч з 29 на 30 жовтня 1937 року, коли в мінській в'язниці НКВС було вбито понад сотню представників білоруської інтелігенції. 22 з них - письменники

За одну ніч з 29 на 30 жовтня 1937 року в мінській в'язниці НКВС (нині - СІЗО КДБ) було вбито понад сотню представників білоруської інтелігенції. Цей злочин сталінського режиму є однією з найтрагічніших сторінок в історії білоруської нації, яка завдала сильного удару білоруській культурі, літературі та мистецтву.

Організатор пам'ятного заходу Зьміцер Дашкевіч був затриманий в ході протестних акцій проти Лукашенка.

Під час "Ночі розстріляних поетів" традиційно зачитують список страчених комуністами у 1937 році. Цьогоріч до списку додали імена загиблих під час протистояння з існуючим у Білорусі режимом. 

 

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.