На Київщині невідомі зірвали пам’ятну табличку громадсько-політичному діячеві

Дошку зірвали з приміщення школи у Медвині, де у 1910-х роках навчався Іван Дубинець — громадсько-політичний діяч, археолог, геолог, автор книги спогадів «Горить Медвин» про Медвинське антибільшовицьке повстання 1919-1922 років, активний діяч української діяспори в США, співзасновник товариства «ДОБРУС» (Демократичного об’єднання бувших репресованих совєтами), що займалося просвітницькою і правовою діяльністю, розповідаючи закордоном про злочини СССР проти українців, зокрема про Голодомор.

Про це повідомляється на ФБ-сторінці "Сторіччя Медвинського антибільшовицького повстання".

 

Табличку встановлювали активісти освітньої ініціативи "Медвин. Повстання" за підтримки Медвинського краєзнавчого музею, якому зараз і належить будинок, до сотої річниці Медвинського антибільшовицького повстання.

Тоді ж, у серпні цього року, розробили історико-туристичний маршрут, пов'язаний із учасниками та місцями цієї події та промаркували всі ці локації інформаційними табличками.

Крім пам'ятної таблички Іванові Дубинцю зникла табличка поблизу урочища Хабні в Медвині, де 28 серпня 1920 року медвинські повстанці відбили наступ більшовиків.

 


ДОВІДКА. Медвинське антибільшовицьке повстання 1919-1922 рр. являлося збройним виступом проти більшовицької окупації мешканців Медвина, Ісайок на сусідніх сіл на півдні Київщини, що підтримували Українську Народну Республіку.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.