Ляльки, гноми та солдатики: у Луцьку відкрили музей іграшок. ВІДЕО

У Луцьку в приміщенні Волинського Національного Університету відкрився музей іграшок. У його колекції вже понад 100 експонатів, - розповів хранитель музею Андрій Здіховський.

Про це повідомляє Суспільне. Волинь.

 

Хранитель розповів, що експонати у вітринах поділені за віковим періодом. У першому стенді – забавки для немовлят, у другому – для малюків після 3 років, третій стенд представляє іграшки, якими гралися дошкільнята.

Нині, один з найстаріших експонатів музею – дитячий візок 1971 року випуску. Поміж собою музейники називають експонат "професорською коляскою". Візок до університетського музею приніс доктор педагогічних наук Олександр Семенов:

"На ньому їздив я, цей візочок використовувався, щоб возити якісь мішки з картоплею, так як в кожній родині, знаєте, мішок цукру на цьому візочку дуже гарно тримається. На ньому збереглася дуже добре етикетка виробника".

Через карантин музей поки не відкрили для усіх охочих побачити іграшки. Експонати поки вивчають студенти вишу.

Музейники планують зібрати ще експонати різних історичних періодів і реставрувати частину іграшок, які уже є в експозиції. Лучан просять допомогти знайти іграшки, яких поки бракує на поличках.

"Дуже чекаємо на старі ялинкові прикраси, триколісні велосипеди, автомобілі, які мають історію, м'яч, яким дитина гралася", - розповів хранитель.

Також музейники просять відгукнутися і допомогти розширити експозицію і волинських народних майстрів. У майбутньому планують облаштувати окрему поличку з іграшками поліського регіону, які виготовлені з природних матеріалів.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.