Ляльки, гноми та солдатики: у Луцьку відкрили музей іграшок. ВІДЕО

У Луцьку в приміщенні Волинського Національного Університету відкрився музей іграшок. У його колекції вже понад 100 експонатів, - розповів хранитель музею Андрій Здіховський.

Про це повідомляє Суспільне. Волинь.

 

Хранитель розповів, що експонати у вітринах поділені за віковим періодом. У першому стенді – забавки для немовлят, у другому – для малюків після 3 років, третій стенд представляє іграшки, якими гралися дошкільнята.

Нині, один з найстаріших експонатів музею – дитячий візок 1971 року випуску. Поміж собою музейники називають експонат "професорською коляскою". Візок до університетського музею приніс доктор педагогічних наук Олександр Семенов:

"На ньому їздив я, цей візочок використовувався, щоб возити якісь мішки з картоплею, так як в кожній родині, знаєте, мішок цукру на цьому візочку дуже гарно тримається. На ньому збереглася дуже добре етикетка виробника".

Через карантин музей поки не відкрили для усіх охочих побачити іграшки. Експонати поки вивчають студенти вишу.

Музейники планують зібрати ще експонати різних історичних періодів і реставрувати частину іграшок, які уже є в експозиції. Лучан просять допомогти знайти іграшки, яких поки бракує на поличках.

"Дуже чекаємо на старі ялинкові прикраси, триколісні велосипеди, автомобілі, які мають історію, м'яч, яким дитина гралася", - розповів хранитель.

Також музейники просять відгукнутися і допомогти розширити експозицію і волинських народних майстрів. У майбутньому планують облаштувати окрему поличку з іграшками поліського регіону, які виготовлені з природних матеріалів.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.